Цю країну не можна перемогти

І знову до Росії. Останнім часом ця країна дає цікаві приводи і для кепкування, і для серйозних роздумів. Одне ясно, дивлячись на поведінку російських державних чиновників: цю країну ніколи не перемогти. Цю країну нікому не розвалити.

Вона розвалиться сама.

Кілька днів тому в середовищі російських блогерів виник сюжет про банер на будівлі Головного управління ФСКН (Федеральної служби Російської Федерації по контролю за обігом наркотиків): «ФСКН России 10 лет на службе Отечеству».

Здавалося б, нічого надприродного – банер як банер, слоган як слоган. Якби не маленька «дрібничка»: прапор, який було зображено на цьому величезному плакаті виявився не російським. Вірніше, зображали на банері саме російський стяг, але хтось переплутав кольори одного з державних символів Росії.

http://news.mail.ru/politics/14189157/gallery/2367269

Як відомо, автентичний прапор Російської федерації – це триколор із рівно широкими смугами (зверху вниз) білого, синього і червоного кольорів, тоді як на банері було зображено прапор із білою, червоною і синьою смугами.

Негайно Інтернетом прокотилися публікації, автори яких кепкували з очільників ФСНК, мовляв, вони не знають як виглядає прапор держави, якій вони служать. Ситуація стала ще пікантнішою, якщо врахувати, яка саме організація припустилася ляпу. В коментарях до сюжету найбільш популярними виявилися теми вживання борцями з наркотиками конфіскованих дурманячи речовин:

Lelik Matveeva 4 августа

 сжигать надо,СЖИГАТЬ, а не употреблять;

Сам себе Царь 4 августа

 Все таки ветер..., а я уж подумал "дымок"...

as17 4 августа

 там походу флаг Афганистана надо было рисовать!!!!!!!!!!!

Були й більш серйозні, які обговорювали ступінь «патріотизму» державних чиновників і перспектив країни, якій служать такі «патріоти».

Але і це ще не все. Дуже дивно відреагувало керівництво цієї організації. Замість того, аби визнати помилку і перепросити громадськість, вони не знайшли нічого кращого, як ступити на шлях виправданя. При цьому те виправдання перетворило курйоз на анекдот і навіть фарс. Прес-служба ФСКН оприлюднило повідомлення про те, що

«…такая ошибка получилась из-за порыва ветра, в результате чего баннер перевернуло» (http://news.mail.ru/politics/14189157/).

Що тут почалося! Звинувачення в наркоманії нікуди не поділися, але до тих «приколів» Інтернет-спільноти долучилися і коментарі, від яких російським чиновникам, якщо подумати, має бути зовсім не смішно.

«Российское чиновьечье держит народ за дураков который не в состоянии отличить чёрное от белого» - пише Оля Мик;

«блин вот это я понимаю наглядное пособие по егэ! . путин вот твои реформы тупица!» - вигукує Владимир.

Були й зовсім серйозні – небагато, але були, в котрих робилися висновки щодо зовнішньої і внутрішньої політики керівництва Російської держави:

«...Как еще тут не "прилепили" американцев? Они же "виноваты" во всех российских грехах. Зато на каждом перекрестке крик о патриотизме и великодержавности, когда даже на таком уровне толком не знают расцветки своего флага. ПОЗОР!!!»

Дійсно, ганьба. І справа навіть не в тому, що як би вітер не крутив той банер, смуги на прапорі від цього місцями не поміняються; справа навіть не в тому, що ніхто із тих, хто виконував транспарант і хто ту роботу приймав, не помітили помилки, що говорить про їх освітній, культурний рівень та рівень «патріотизму», яким державні мужі Росії хизуються на кожному кроці.

І не в тому справа, що слоган (це чомусь залишилося не поміченим) написано з помилкою, адже за правилами після слів "ФСКН России" має стояти двокрапка.

Справа у брехні.

Людей обурила цинічна тупа брехня чиновників, які замість того, аби визнати помилку, зробили вигляд, що нічого «такого» не трапилося. Обурило, що чиновники тримають російський люд, якому мають служити за ідіотів. За бидло.

Чому це страшно? Бо стиль спілкування чиновників з народом показує і той стиль, яким вони спілкуються між собою і, головне, з вищім керівництвом. Якщо брешуть народу, то, не сумнівайтеся – брешуть і «нагору». Щодо «досягнень» і «показників»; щодо «перемог» і «реформ», щодо суспільних настроїв і рівня корупції в країні…

Досі по Росії ходить анекдот про дорогу без начала і кінця. Сто кілометрів ідеального автобазу, яких не зустрінеш ні в Німеччині, ні в США, починаються від осики і закінчуються перед ялиною. Посеред тайги. Репшти немає. Чиновники просто вкрали гроші, відзвітувавши керівництву держави про закінчення будівництва. А навіщо ті 100 кілометрів? Туди привозили Путіна. На гелікоптері. Аби показати «досягнення». І машини пустили повз Президента, який почав звично розповідати на камери завезених з Москви журналістів про «досягнення».

Всі добре пам`ятають скандал з об`єктами до Олімпіади в Сочі, коли якось виплило, що гроші, що їх було виділено на будівництво, вже «освоїли», а об’єктів як не було, так і немає…

Гадаєте це дрібниці, шановні? Хтось може навіть сказати, що Росія – країна багата, гроші ще знайдуться.

Знайдуться, звичайно. Проблема не в цьому.

Проблема в тому, що країна, брехня в якій перевищує критичну масу просто розвалюється. СРСР впав у тому числі й через брехню. Це не головна, і не основна причина, але – одна з основних.

Розвалилася економіка, бо керівництво держави приймало стратегічні рішення на базі хибної (тобто, брехливої) інформації, яка йшла від низів і до самої гори. В тоталітарно-авторитарному суспільстві не може бути інакше: чиновник боїться за своє крісло, а іноді – і за саме життя, тому звітує «нагору» не про реальний стан справ, а те, що хотів би почути начальник. І начальник, навіть знаючи про брехню, пускає її далі, бо він також боїться, він також зацікавлений у неправді, якщо вона зберігає його кар’єру.

Нам розповідають казки про те, що Сталін на війні особисто розподіляв танки з заводів. Поштучно. Що йому було достеменно відомо, де, скільки і коли вироблено «тридцять четвірок» або КВ. Про те, що він мав чіткі уявлення про те, скільки вироблено мінометів, чобіт та гармат. Отакий контроль був. Чому? Бо розстрілював за невиконання. І за брехню про виконання – теж.

А ми в ці казочки не повіримо. Гарантуємо: Сталіна жорстоко й постійно обманювали. Сталін ніколи не знав ані справжньої кількості зброї, що її виробили, ані те, у скільки та зброя народові обійшлася.

Чому? Все просто: чиновник, який стоїть перед вибором: доповісти про невиконання завдання партії та уряду і бути репресованим з тавром «шкідника» або збрехати про виконання з ризиком бути репресованим – завжди вибере другий варіант.

Так це за Сталіна! В часи Сталіна комуністи мали можливість тримати країну «на плаву» за рахунок практично безкоштовної праці десятків мільйонів селян та мільйонів «зеків». А коли СРСР «демократизувався», як тільки селянам видали паспорти і на заводах стали платити трохи більше, ніж жалюгідні копійки – в країні не стало чого їсти.

«Если в 1954-1958 годах средняя урожайность составляла 7,3 центнера с гектара, то к 1962 году она снизилась до 6,1 центнера. В 1964 г. из импортного зерна выпекалась каждая третья буханка хлеба» (http://newsland.com/news/detail/id/606187/).

Де ще в світі з плином часу врожайність не підвищувалася, а – скорочувалася? І це з найкращими у світі (і найбільшими за площею) українськими чорноземами!  І це з родючими ґрунтами Кубані і Алтаю!

Нам розповідають про якийсь дисбаланс. Звідки він взявся? Так сталося тому, що в усьому світі статистика є інструментом і помічником держави у плануванні економіки, а в СРСР вона була інструментом пропаганди. Вона є такою і зараз вже у незалежній Росії.

В СРСР була дуже велика зольність вугілля (тобто, велика кількість породи у вугільній масі) – чому? Тому що, коли шахта з якихось причин не виконувала план, з мовчазного схвалення дирекції у вугілля додавалася порода. Аби «підігнати» показники. Але породою не топитимеш котельні. На породі не звариш сталі. Породу на збагачувальних фабриках відділяли і у сухому залишку виявлялося зовсім не те, що було у звітах.

СРСР впав несподівано й швидко для керівництва. Несподівано й швидко він впав і для Заходу. Ніхто не передбачав такого краху. Чому? Тому, що і радянське керівництво, і аналітики американських спецслужб послуговувалися, м’яко кажучи, не точними показниками статистики.

А ось інший бік брехні. Розпад СРСР почався з бурхливих заворушень в республіках Прибалтики. А що стало їх причиною? Відкрилася брехня про приєднання ї до СРСР. Відкрилася брехня про пакт Молотова-Ріббентропа. А потім все перекинулося на інші регіони, люди в яких втомилися від різниці між тим, що їм розповідали з газетних шпальт і телеекранів і тим, що вони бачили в магазинах і у цехах рідних заводів.

Отож, підводячи риску під темою цієї публікації, скажемо: зовсім не такою вже дрібницею є отой випадок з багером. Це – показник реального стану справ в державі. Це, якщо хочете – вирок.

Коли народ втрачає довіру до держави, коли народ бачить і починає усвідомлювати, що його дурять – тій державі у короткий в історичних масштабах термін приходить гаплик.

Росію ніхто не переможе. Росію неможливо розвалити ззовні.

Вона розвалиться сама.

Справа лише в тому, чи спроможуться росіяни (не чиновники – народ) демонтувати нинішню систему влади, побудованої на цинічній брехні і побудувати замість неї щось якісно інше. Хоч би й в інших, вужчих кордонах.

З великим більшовицьким привітом,

ПАВЛО  ПРАВИЙ