Іван Піддубний. Український чемпіон чемпіонів.

Українці – народ богатирів. Могутні тілом та духом, наші предки сторіччями, часто наодинці протистояли ворожій навалі зі Сходу, Півдня та Півночі, рятуючи європейську цивілізацію від численних загарбників. Могутні тілом і духом, міцні розумом, українські вітязі в усі часи викликали захоплення й заздрість. Іван Сірко, брати Клички, Іван Кожедуб, Леонід Жаботинський, Іван Богун, Василь Вірастюк… Можна до безкінечності продовжувати перелік героїв.

Та один з них стоїть окремо. Бо напевне немає більше такої людини, в долі якої, мов у дзеркалі не відобразилися б уся непроста історія українського народу.

8 серпня – день пам`яті видатного українського атлета Івана Максимовича Піддубного.

Дурні зі ступою, або чому в Україні немає власного Столипіна.

Земля для українця – це все. Ставлення до землі у нашого народу таке, що десь навіть виходить за грань раціонального. Можна сказати, що земля й українська душа зрослися настільки, що без крові з летальним випадком відділити одне від другого неможливо. Українець і спілкувався із землею, мов з живою істотою, розмовляв вголос, сповідувався в гріхах, скаржився на долю, згадаймо персонажів Карпенка-Карого або Ольги Кобилянської. Не було такого злочину, на який не здатен був українець заради землі. Але не було й такого подвигу, на який українець не був здатен в ім`я її.

Взорвано, уложено, сколото, черное надежное золото (В. Висоцький).

Шахтарі - мужній, сміливий, працьовитий, відвертий і прямодушний народ. До того ж - дуже довірливий. Ця характеристика для тих, хто звинувачує гірників Донбасу в тому, що вони привели до влади Януковича та його команду.

Шахтарі - раби тих, кого вони привели до влади. Вони десь це самі розуміють. В душі. Але ніколи не визнають цього на мікрофон. Бо, крім всьго, вони ще є й дуже гордими. Можливо, навіть занадто.

Шахтарі не люблять, коли їм співчувають, або розповідають про "світле майбутнє" - вони живуть днем сьогоднішнім, дуже жорсткі в своїх судженнях та оцінках і міцні в дружбі.

Ось такою, напевне, деже спрощеною характеристикою, починаємо ми реквієм на честь загиблих гірників. Земляків. Колишніх колег. Людей.