Загальна кількість переглядів сторінки

Козацька зброя.


КОЗАЦЬКА  ЗБРОЯ
         
         Відомо, що в XVI - на початку XVII кращого віська, ніж козацьке, в світі не існувало. Українські козаки вкрили себе невмирущою славою при взятті неприступної турецької фортеці Кафа (1616 рік), потужної іспанскої фортеці Дюнкерка у Франції (1646 рік), яку французькі мушкетери не могли взяти протягом 10 років; в битвах під Хотином (1621 рік),  під Віднем (1683 рік), коли завдяки козакам було кінцево зупинено натиск Османської імперії на Європу, під Конотопом (1659 рік), коли загинув увесь цвіт московської кінноти і сам цар збирався тікати з Москви.
           Своїм перемогам козаки завдячують досконалій стратегії та тактиці, що відшліфовувалася десятиріччями в стоніх бойових походів. Але велику роль у перемогах зіграло й різномаїття озброєння, яке давало змогу широко варіювати способи ведення бойових дій. тут були не лише традиційні шаблі, списи та рушниці, але й жоволі оригінальна, незвична зброя, про яку пересічним громадянам майже нічого, або й взагалі нічого не відомо.
            Тож пропонуємо ліквідувати цей пробіл у знаннях і ознайомитися з кількома цікавими знахідками укозаків в області озброєнь.
               

http://piktor.org.ua/chygyryn

        Козацький "кулемет". Ця зброя називалася ожига і використовувалася переважно під час оборонних дій, а також з "Чайок" в морських битвах. Одна з перших у світі установок залпового вогню. Ожиги були більшого та меншого калібру, деякі, більш важкі, встановлювалися на дерев`яні коліщата. Ця світлина - з музею в Чигирині (реконструкція).


http://io.ua/14228090p

        Була в козаків і багатоствольна артилерія. Це та сама ожига, але замість стволів під мушкетну кулю встановлювалися невеличкі гарматки. Ця ожига - із Злочевського замку. Інакше подібну зброю ще називали шмигівниця та органка.



http://weaponland.ru/publ/khorosho_zabytoe_staroe/15-1-0-826
́      
         Гаківниця – довга і важка рушниця великого калібру, яка використовувалася передусім при обороні фортець та залог. Під час стрільби кріпилася до стіни, борту судна або брустверу спеціальним гаком, який було розташовано на прикладі. Гаківниці мали різну довжину ствола в диапазоні від 1 до 2,5 м і за цією ознакою класифікувалися як півгак, гак, подвійний гак, великі гаківниці називалися козами. Уражала ціль на відстані до 300 кроків.
        Віддача у такого монстра була настільки велика, що плесе під приклад ніхто не підставляв - його клали на плече, притулившись щокою для прицілювання.
        Багато гаківниць козаки захоплювали під час нападу на турецькі фортеці та військові кораблі. Ця гаківниця - якраз турецького зразка, знаходиться в експозиції Морського музею (Стамбул). Добре видно гак, яким гаківниця кріпилася до борту судна.
           В Європі ця рушниця називалася мушкетом і використовувалася так само. До речі оскільки мушкет важив до 8 кілограмів, для стрільби його спирали на спеціальну підставку - фуршет. Назва цього європейського військового обладунку міцно увійшла в сьогодення. Зараз фуршет означає звану легку вечерю, де гості пригощаются переважно стоячи, з маленьких столиків (підставок).


http://bodyguards.com.ua/technical-details/1451-chesnok-drevnee-zagrazhdenie-protiv-konej-i-lyudej.html

        Часник - простий і ефективний загороджувальний засіб. Використовувався як проти піхоти, так і проти кавалерії. Навіть європейська, кована кіннота сер`йозно страждала через таку "дрібничку", що вже казати про татарску, яка своїх коней майже ніколи не підковувала.
            Інша назва цієї зброї - якірі та рогульки. Конструкція часника (якірців) була такою, що як би їх не кидали, один гострий кінець завжди був спрямований вгору. Приємного мало наступити на такий шпичак завдовшки 1,5-2 дюйми...


http://www.lnu.edu.ua/faculty/geology/phis_geo/fourman/Bartky/f124.jpg

        Ця зброя була більше допоміжною, і використовувалася в ближньому (рукопашному) бою, коли пістолі та мушкети не можна було використовувати через небезпеку враження своїх же.
         Келеп (або келевець) бере свій початок від бойових молотків, він мав вузький дзьобоподібний гострий кінець, а на протилежному боці - обушок. Первинне призначення - пробивання панцирів (лат, кірас, тощо). Зазвичай келепи насаджувалися на довге руків`я і або носилися за поясом, або возилися, прив`язаними до луки сідла.
          У вправних руках такій "інструмент" міг наробити чималої біди. За невеликої (1-1,5 кг.) ваги, келеп завдяки дуже малій площі удару пробивав практично всі облаунки та щити й застрягав у тілі. Добре підходив також для відбивання ударів супротивника. 
            В українському фольклорі збереглися згадки про цю козацьку зброю:
А козак козачий звичай знає,
Келепом по ребрах торкає...
           Багато келепів було знайдено під час археологічних розкопок на місці битви під Берестечком, тож стара українська пісня була абсолютно слушна:
Козак ляшка здоганяє,
Келепом межи плечі наганяє...


http://img.tyzhden.ua/Content/v1/img/forall/image/57_1.jpg

        Невеличка гармата (козаки часно називали їх армата), що встановлювалася на носу та кормі козацької "чайки" разом з гаківницями була справжнім лихом для ворожих кораблів. Завдяки високим морехідним якостям і досконалій тактиці на морі запорожці перемагали набагато більш потужні турецькі кораблі. Був навіть успішнрй досвід використання "чайок" проти одного з найсильніших у свій час флотів Європи - шведського.
          Особливістю армати на "чайці" було те, що вона крутилася на 360 градусів, а також мала великий вертикальний кут стрільби.




1 коментар :

  1. Фільм про таємниці Берестецької битви.
    "Берестечко. Битва за Україну" -
    https://youtu.be/T11hwiZfPD8

    ВідповістиВидалити