Загальна кількість переглядів сторінки

середу, 18 січня 2012 р.

Переяславська рада чи... зрада?


Ця подія, напевне, є найдискусійнішою в історії України і найболючішою точкою у її взаємовідносинах із своїм історичним сусідом – Російською федерацією. Оцінки її коливаються від різко негативних (націоналісти) до беззастережного сприйняття як найважливішого пункту в історії нашого народу (комуністи та російські шовіністи).
В цей день, 358 років тому в м. Переяславі відбулася вікопомна Переяславська рада, з якої почалися трьохсотрічні поневіряння України.

четвер, 12 січня 2012 р.

Феномен "червоного бандитизму" як дзеркало українських сучасних реалій.

         Нині лише лінивий не жартує над культурно-освітнім рівнем українського керманича. "Ганна Ахметова" та "видатний український поет Чехов" стали зараз чи нейулюбленішими темами модерних анекдотів, які однаково вживані на кухнях професорів і слюсарів.
Проте, не ПРрезидентиом єдиним живе нинішня влада. Мали б бути серед оічільників і радників люди, які добре обізнані в історії власної країни. Мали б іноді її згадувати. Заради власного самозбереження.
         Нинішня дата в історії України саме така. Зазирнути на 88 років назад корисно не лише професійним історикам, але й очільникам правлячої партії. Бо інакше...

понеділок, 9 січня 2012 р.

Дишло українського правосуддя, як воно є.


Мабуть, немає людини в Україні, яка хоча б раз не чула старе прислів`я: «Закон – як дишло, куди поверне – туди й вийшло». Існувало воно і за царя, і за совєтів, існує і зараз. Насправді, цей вислів в оригіналі звучить дещо інакше. Та про це – трохи згодом. Зараз же – про наші рідні українські закони і рідну правову систему періоду панування «новітніх українців».

вівторок, 3 січня 2012 р.

Картонні герої. Життя та смерть Олексія Стаханова.


Ця людина колись була однією з найвідоміших в Радянському Союзі. Портрети її не сходили із сторінок газет і журналів, її бачили на трибуні Мавзолею поряд із Сталіним і Ворошиловим, серед видатних героїв і численних іноземних делегацій. Цій людині заздрили і цю людину ненавиділи. Цю людину любили і цю людину зневажали – ставлення до неї залежало від того, чи її знали такою, якою вона була насправді, а чи лише як картонний силует, що його вирізали в радянському Агітпропі.