Для кожного
українця Голодомор є особистою трагедією, з особливим, не схожим на інші
обличчям. Але завжди – страшним.
Старі люди, які пережили ті страшні часи не дуже полюбляли згадувати їх і
неохоче розповідали про те, що тоді відбувалося. Отож родинні історії про
Голодомор у нас здебільшого уривчасті і
не повні. Мій особистий Голодомор містить і трагедію, і непоказний людський
героїзм, і любов, і чуйність та здатність на вчинок. Не знаю лише прикладів
егоїзму, що начебто притаманний українцям.
Голодомор не зник у літах. Він триває досі він в наших душах і наших генах.