Загальна кількість переглядів сторінки

субота, 23 листопада 2013 р.

Мій особистий Голодомор


Для кожного українця Голодомор є особистою трагедією, з особливим, не схожим на інші обличчям. Але завжди – страшним.
Старі люди, які пережили ті страшні часи не дуже полюбляли згадувати їх і неохоче розповідали про те, що тоді відбувалося. Отож родинні історії про Голодомор  у нас здебільшого уривчасті і не повні. Мій особистий Голодомор містить і трагедію, і непоказний людський героїзм, і любов, і чуйність та здатність на вчинок. Не знаю лише прикладів егоїзму, що начебто притаманний українцям.
Голодомор не зник у літах. Він триває досі він в наших душах і наших генах.

четвер, 21 листопада 2013 р.

Організатори та виконавці Голодомору: кілька слів на тему


Питання винуватців Голодомору, якщо чесно, завжди викликає якесь роздратування: адже начебто давно вже науковці на нього відповіли і довели, що головним чином злочин лягає на більшовицько-комуністичну ідеологію та ВКП(б), яка була її носієм та виразником. Потім ідуть персональні прізвища – конкретні особи, які особисто доклали руку до одного з найбільших злочинів в історії людства.
Втім, досі знаходяться такі, хто намагається повернути вектор відповідальності з нелюдської Держави з нелюдською ідеологією на відповідальність окремих конкретних націй перед нацією українською. І такі матеріали напередодні жалобної дати знову вже з`являються у соціальних мережах та окремих ЗМІ.
Отож, мусимо дати аналіз однієї з найпоширеніших, але в той же час і найодіозніших публікацій, на яку посилаються в різних дискусіях.

понеділок, 18 листопада 2013 р.

Ще раз про "чорносвитників" або невже не можна без брехні?


В період святкування чергової річниці визволення Києва від нацистів в пресі з новою силою залунали емоційні оповідання про те, як нелюдський режим більшовиків свідомо знищував українців, придумавши для цього ще один оригінальний спосіб. З`явилися і старі звинувачення в «геноциді». Усе це добряче присмачене ще й «політикою», адже, в очах деяких українських «патріотів», відзначення цієї перемоги є святотатством.

середа, 13 листопада 2013 р.

Колонія


Хто не чув від родичів, знайомих або просто попутників в купе потягу Київ-Сімферополь про те, як гарно живеться в Білорусі, який там порядок, як «Бацька» Лукашенко зберіг усі «надбання» СРСР та ще й примножив їх; як там все для людей, а не для олігархів, котрих, до речі, в Білорусі немає…

вівторок, 5 листопада 2013 р.

Україна Радянська. Яскраві спогади і тьмяні цифри.


Попереду знову 7 листопада. Знову біля пам`ятників Лєніну вожді українських комуністів зберуть бабусь та дідусів аби вчергове розповісти про "світле вчора" та жахливе сьогодення. Знову лунатимуть слова про "геноцид українців", про "клятих бандер", про те, як рідна партія піклувалася про народ.
 І лунатимуть з надривом ритричні питання: що дала Незалежність пересічному українцю. З позицій ковбасно-горілчаного «патріотизму». І хитатимуть сивими головами бабусі із зморщеними, спотвореними важкою працею руками: авжеж,  «тоді» жилося краще; в радянські часи жили ледь не в комунізмі; що як сир в маслі качалися і «порядок був»…
Апологетам ностальгічного «світлого минулого» присвячується ця стаття.