Загальна кількість переглядів сторінки

понеділок, 21 січня 2013 р.

Інформаційні війни: учора, сьогодні, завтра. Сланцевий газ

          Наразі в Україні різко активізувалася діяльність політиків та громадських діячів, які виступають проти альтернативних джерел видобутку природнього газу, а саме - т.з. сланцевого газу. Здавалося б, що видобуток сланцевого газу є вирішенням проблем енергетичної залежності України від Москви, і тому проекти, які пов`язано з цим, мають отримати беззаперечний пріорітет.
          Однак, чомусь справа буксує. Протестний рух - поки що в соціальних мережах та в громадському середовищі шириться. Що це? Боротьба за "праву справу" чи результат маніпулуювання? Чи є небезпечною технологія видобутку сланцевого газу? Пропонуємо подивитися в історію питання.

понеділок, 14 січня 2013 р.

Два лиця Андрія Шептицького

          Пропонуємо цікаве інтерв`ю про одну з найвизначніших постетей в українській історії - Митрополита Галицького та Архієпископа Львівського, єпископа Кам`янецького, предстоятеля Української греко-католицької церкви Андрія Шептицького (у світі Роман Марія Александр Шептицький).

середа, 9 січня 2013 р.

Уроки історії

Знаменитий американський юрист і письменник Кларенс Дарроу писав: "Історія повторюється. Це один з її недоліків".
          В усі часи політична та інтелектуальна еліта знала, що історія повторюється. Тому вивчення історії для людини, яка мала намір присвятити себе громадській та політичній діяльності перетворювалася на неодмінну умову успіху: аби не вчитися на власних помилках, є можливість вчитися на помилках попередників; так само, як і використовувати їхній позитивний досвід. Так долається той "недолік", що може завести у трясовину.
          А от наш Президент, ясно, історію не вивчав. Йому було ніколи за більш важливими справами. Тому Віктор Федорович, мов по граблях, постує чужими помилками й прорахунками, які часто призводили до трагічних наслідків. Як висловлювався знаменитий росіський історик В.О. Ключевський: "Історія нічому не вчить, вона лише карає за незнання уроків".
          Пропнуємо озирнутися в минуле і поглянути, як ігнорування економічних інтересів національної еліти, волюнтаризм і зарозумілість, переслідуваня лише особистої вигоди, незважаючи ні на що, призвели до трагічної загибелі нещасного імператора Павла І.
         Більше того, саме через те, що імператор волів дружити з Наполеоном, проігнорувавши апетити росіського дворянства, яке було кревно зацікавлене в союзі з Англією, куди збувало свою сільськогоподарчу продукцію, Павло І перетворився з ненайгіршого імператора на дурня і солдафона. Саме таким його малювала й малює російська історіографія.
         Убивство Павла І та його дискредитація в очах прийдешніх поколінь - доконаний факт. У Віктора Федоровича ще є час аби повчитися на істоичних пикладах.

Дивіться тут: http://znaimo.com.ua/Вбивство_Павла_I