Загальна кількість переглядів сторінки

вівторок, 31 травня 2011 р.

Брехня як спосіб політичного існування.

Як складова політичної боротьби брехня використовувалася завжди. Якщо провести історичну ретроспективу, можна легко переконатися в тому, що чим авторитарнішою є структура (держава, партія, родина, тощо), тим більша вага у неправди як інструмента взаємодії єлементів цієї структури.
Гітлерівська Німеччина, СРСР - найяскравіші приклади.
Нещодавна до рук потрапила газета "Київський вісник", яка є рупором укранських комуністів. Навіть поверхневий аналіз матеріалів, які викладені в цьому часопису свідчить, що брехня, як інструментарій впливу на свідомість "електорату" залишається чи не найвживанішою для цієї політичної сили.

вівторок, 17 травня 2011 р.

Велика зрада.

До роковин Вічного миру
між Москвою та Польщею.

17 травня настільки насичене історичними подіями, що складно вибрати тему для публікації. Саме в цей день, в 1944 році комуністичним режимом було проведено злочинну акцію по виселенню кримсько-татарського народу із Криму до Середньої Азії "за пособнічество" нацистам. В Сполучених Штатах Америки, в 1973 році почалися слухання по "Уотергейтському скандалу". А в Радянському союзі у 1985 році прийнято вікопомну постанову "Щодо заходів з подолання пиятики і алкоголізму та викорінення самогоноваріння". Саме в цей день Московське царство вступило у знамениту "Північну війну".
Але, на наш погляд, ніяка подія не мала для українського народу таких наслідків, як "Вічний мир", який було укладено між Москвою та Польщею 17 травня 1686 року. Саме в цей день, рівно 325 років тому українська держава (Гетьманщина) припинила існування не лише де-факто, але й де-юре...

субота, 14 травня 2011 р.

Почім "Свобода" для народу?

Ось вже скоро тиждень, як сумнозвісні події у Львові 9 травня є хітом в стрічках новин не лише України, але й сусідньої Росії. І це багато про що говорить.
На перший погляд, особливо, з позиції людей, які є патріотами України, йдеться про зіткнення двох світоглядів - старого, радянсько-комуністичного, який нам намагаються нав`язати, в тому числі й з поза меж України і національно-патріотичного, на захист якого грудьми стало ВО "Свобода".
Але якби було все так просто!

середа, 11 травня 2011 р.

Симон Болівар Українського народу.

     
      Мало знайдеться людей в історії України, чиє ім`я викликало б стільки суперечок, стільки емоцій, від захоплення до відвертої чорної ненависті. Це людина, яка протягом більш ніж 70 років була уособленням «українського буржуазного націоналізму», людина, з якої багато хто з українців робив і надалі робить ікону, тоді як інша їх частина - так само наполегливо малює злочинцем.
22 травня 1879 року народився Симон Васильович Петлюра...

неділя, 8 травня 2011 р.

Прапор Перемоги. Злочин без покарання.

          "Этот день мы приближали, как могли", - співається в знаменитій пісні. Дійсно, тут - нема чого ні додати, неі відняти: як могли. І як уміли. На зубах і жилах. Великою кров`ю.
В Україні в 2011 році було вирішено на рівні з державними прапорами на День Перемоги вивішувати копію прапора, який було піднято над Рейхстагом. Багато хто - проти. Хтось - за. Аргументи різні, переконливі й не дуже. В наступні роки офіційного рішення по "Прапори перемоги" не було, але полотнища кольору крові подекуди продовжують вивішувати.
          Ми відносимося до противників червоних стягів на вулицях сучасних українських міст. І не лише з політичних мотивів. На наше глибоке переконання місце цьому прапору - в суді. Як речовому доказу великого злочину, скоєному комуністичними вождями по відношенню до власних солдат в останні дні тієї страшної війни.

субота, 7 травня 2011 р.

Ми за ціною не постоїмо?

      Знов настав місяць травень. І знов настає Це Свято. Знову трубачі надуватимуть щоки, палахкотітимуть на вітру знамена, Хрещатиком підуть нестрункі і ще рідші, ніж минулого року колони полків, дивізій та армій, і з трибун махатимуть пухкими долоньками сивим ветеранам  можновладці від чергової партії, яка прорвалася до керма влади.
Так, мова піде про 9 травня. Про свято "із сльозами на очах". Про ветеранів. Але - і не тільки про них. Вірніше, - не стільки...
      І не про дискусію щодо терміну "Велика вітчизняна" піде мова, хоча автор є принциповим противником його і готовий аргументовано доводити свою точку зору.
Навіть не модне (саме - модне) питання примирення вояків Червоної армії та УПА ми тут розглянемо, - без того буде кому лити бруд та єлей на голови тих солдат.
       Давайте порозмірковуємо над тим, чому ми всі так дружньо й послідовно, так шалено й бескомпромісно ненавидимо воїна-переможця, а надто тих, хто заплатив за ту перемогу власним життям. Заплатив сповна, втричі, вп`ятеро більше від необхідного.