Загальна кількість переглядів сторінки

вівторок, 28 серпня 2012 р.

Картонні герої. "Кидок у безсмертя" Олександра Матросова.


В офіційній системі радянської пропаганди цей подвиг був одним з найбільших наріжних каменів, на якій трималося виховання «людини нової формації». На честь героя називали піонерські дружини й сквери, школи й кораблі, вулиці й військові частини. Йому встановлювали пам`ятники й цілі меморіальні комплекси.
В той самий час серед народу ходили якісь дивні чутки і власні легенди, які суперечили офіціозу. Ні, народ начебто вірив в безсмертний подвиг, просто якось… Навіть у народний фольклор Олександр Матросов  потрапив – через відомий усім анекдот, який знали й старий і молодий.
Анекдоти ж в СРСР просто так не народжуються. Вони постають там, де відчувається фальш та брехня. Їх складають в першу чергу про тих, кого цілком справедливо можна назвати «картонними героями».

неділя, 26 серпня 2012 р.

День шахтаря. Професія, яка давніша за Давній Єгипет.

          Всіх українських  шахтарів - з професійним святом! Робота в копальні - якою б вона не була - вугільна, соляна, мідна чи уранова - одна з найнебезпечніших і найважчих сфер людської діяльності. Але це ще не все: вона ще й одна з найперших!

четвер, 16 серпня 2012 р.

Громадяни та піддані


Геніальний американський письменник Роберт Ханлайн поміж інших ознак хворої культури визначав і таку:
«… коли мешканці країни припиняють ототожнювати себе з країною в цілому і починають ототожнювати себе з якоюсь групою всередині країни. За расовою ознакою, припустимо. Або за релігійною. Або мовною… Словом, якою завгодно, але не з усіма разом».
Виходячи з цієї цитати, ясно, що українська культура, як чинник, що має скріплювати й підсилювати державу, хвора.

четвер, 9 серпня 2012 р.

Картонні герої. "Ярослав Галан і сокира долі"


Останніми роками його нарешті почали забувати. А були часи, коли на прикладі цього «героя» вчителі виховували у піонерів почуття радянського патріотизму, інтернаціоналізму та, головне, ненависті до проклятих українських буржуазних націоналістів. Час від часу, особливо напередодні дня народження, тему убивства Ярослава Галана витягають і нині. Тепер вже – виключно з метою виховання самої лише ненависті…