Загальна кількість переглядів сторінки

середу, 27 квітня 2011 р.

Перше травня, козаки з нагайками та БТРи.

     Міжнародний день трудящих зараз для пересічного українця здебільшого сприймається як один з весняних сонячних днів, вільних від роботи, коли можна вибратися на природу з друзями й дітьми, мосмажти шашлики, порибалити й випити горілки. Але так було не завжди.
 В радянські часи святкування 1 травня проводилося з не меншим розмахом, ніж 7 листопада. Товариші комуністи щосили намагалися показати, наскільки вони поважають трударів, і це свято було своєрідним звітом влади щодо поліпшення життя робітничого класу, а для "класу" - черговою можливістю висловити любов до партії в дячність за ії піклування про себе..
     Чи було підгрунтя для подібних настроїв? Щоб відповісти на таке питання, треба зазирнути туди, в "прокляте капіталістичне минуле", аби побачити і переосмислити те, наскільки людина праці стала жити краще в державі, де влада офіційно належала саме їй, як стверджували товариші з ЦК КПРС.
     Отже зазирнули. Зазирнули в далекий вже 1914 рік. Що ж там побачимо?

четвер, 21 квітня 2011 р.

Гітлер і тепер "живіший всіх живих"?

      Була думка написати статтю, присвячену дню народження однієї з найгеніальниших, і в той же час однієї з найстрашніших постатей не лише ХХ ст., але й усієї історії людства. Але в наш час про неї вже сказано стільки, що винайти щось принципово нове складно.
       Тому говоритимемо не стільки про Гітлера, скільки про його сучасних поціновувачів. Бо здається, що чимдалі від тих подій суспільство, тим більше в ньому з`являється тих, хто сприймає Адольфа Алоизовича ледь не як месію. Здається, що існує немало людей, які бажають, аби неонацизм квітнув і міцнішав...

середу, 20 квітня 2011 р.

Як Бандеру крайнім робили...

Ціна питання. 
Останнім часом в Україні знову набирає популярності "антифашистська" тематика, яку активно педалюють певні політичні сили. Цікаво, що основним об`єктом дискурсу є не Мусоліні, не Франко і навіть не Гітлер. І не численні неонацистські організації, що заполонили простори неньки України а надто - Росії, - там, за відомостями компетентних органів, нараховується близько 300 тисяч (двадцять повнокровних піхотних дивізій РККА зразка 1941 року!) активних учасників різного роду неформальних об`єднань нацистського толку.
Однак зовсім інше привертає увагу українсьтких політиків. Читач, певне, вже здогадався: Бандера, ОУН, УПА.