Загальна кількість переглядів сторінки

четвер, 4 липня 2013 р.

Убивство Львівської професури. Хто винен?

      В день 4 липня 1941 року сталася страшна і трагічна подія, яка відлюнується і донині: нацистами було розстріляно науковців Львівських вишів, а ткож інших представників інтелігенції цього міста. Навіть зараз агітатори з певних політичних кіл намагаються приписати цей злочин українським воякам батальону "Нахтігаль" і особисто - Роману Шухевичу, але це, звичайно, не так.
      А як було нсправді?



      Загальновідомо, що всього арештам і розстрілу піддано 45 осіб, серед яких не лише доценти та професори переважно з університету Яна казиміра, але й члени їхніх родин, а також особи, які перебували в їхніх квартирах в ніч з 3 на 4 липня, коли і відбулася головна хвиля арештів. Насправді сьогодні відомо про знищення 48 осіб, переважно польської та єврейської національності.
      Арешти відбувалися за списками, що їх заздалегідь склали в Гестапо спеціальними командами ( Einsatzgruppen) СД в межах операції "AB-Aktion". Треба візначити, що подібним чином спецслужби Рейху діяли під час окупації Чехословаччини, а також Польші, зокрема відомий випадок масових арештів професури в м. Краків,коли до концтаборів потрапило більше 200 науковців.
      Звідки взялася легенда про участь в акції українських націоналістів? Як завжди, заспівувачами були кілька німецьких "історикоів", які відверто намагаються перекласти злочини нацистів на представників інших народів і країн. Робиться це підступно і не помітно, за відомим сценарієм: спочатку "науковець" висуває припущення, а вже пізніше посилається на власне ж припущення, як на доконаний факт.
      Прикладом подібних маніпуляцій може слугувати діяльність професора університету Клагенфурта, Австрія, Дітера Поля (далі у відповідних випадках - мовою оригіналу).
      Ось кілька висловлювань науковця:
      "В принципе, известно, что у немцев не было достаточно людей для оккупации гигантских советских территорий. Поэтому они рано начали создавать вспомогательные полицейские отряды из числа местных жителей. Что касается непосредственного участия местного населения в убийствах евреев, то ситуация была неоднозначной. Уже в конце июня - начале июля 1941 года были первые погромы, прежде всего в странах Балтии и на западе Украины, в которых участвовали группы националистов. Часто это происходило по немецкой инициативе или под контролем немцев" (http://www.dw.de/эксперт-без-помощи-местного-населения-уничтожение-нацистами-евреев-в-ссср-не-было-бы-таким-масштабным/a-15161165-1).
      Кинувши шмат бруду в мешканців країн Балтії і України (за дивним збігом обставин, "незалежний експерт" ні словом не обмовлюється про те, що відбувалося на території нинішньої Союзної держави Росії і Білорусі), Дітер Поль пояснює хто був натхненником і виконавцем погромів:
      "Существовал приказ начальника Главного управления имперской безопасности Рейнхарда Гейдриха о том, чтобы незаметно инициировать насилие против евреев. Как правило, когда спецподразделения входили в оккупированные города, особенно это касается стран Балтии и западной Украины, они устанавливали контакты с антикоммунистическим подпольем. Есть также предположения, но мало доказательств того, что на таких встречах были договоренности о еврейских погромах" (там же).
      От бачите, чесний австрієць навіть визнає, що жодних доказів (так і слід читати про оте його "мало") злочинної змови українських націоналістів з нацистами не існувало. Але хто сприйме оті два слова після того, як людина на кілька сотрінок так упевнено написала про "націоналістичну руку". Будь-якому історику відомо, що будувати смвої концепціїї цілковито на самих лише припущеннях - це, пинаймні, не професійно. Але Дітер Поль до своїх досліджень підходить саме так. Потім, як ми вже казали, коли "процес" набирає обертів, слово "припущення" використовується все менше, а потім зникає зовсім і... І залишаються криваві бандерівці, що спали й бачили, як би набити побільше "жидів".

      Звернемо увагу і на те, що "дослідник" непомітно, але досить успішно перетворює злочинну діяльність окремих поліцаїв та інших колаборантів з числа місцевого населеня (а таких в усіх народів вистачало) на сплановані акції організацій Руху опору. Цікаво, сам додумався до такого прийому, чи отримав пораду? Разом із чеком "на майбутні дослідження" з котрогось із посольств?
      Не посоромився пан Дітер і виокремити справжніх винуватців Холокосту. Якщо його послухати, то виходить так: нацисти все ж винні, що замислили масове знищеня евреїв, але якби не "місцеве населення"...

      "Я считаю, что Холокост был бы в любом случае, то есть и без помощи местных, но он действительно не был бы таким масштабным. Во-первых, немцам не хватало людей для его осуществления, а, во-вторых, у них не было точных данных, то есть им требовалась помощь доносчиков" (там же).
      Бідні наці! Якби наші з вами діди й прадіди, шановні українці, не змусили Гітлера, Гейдриха, Гіммлєра, Мюллера, якби не підхопили й творче розвинули ідею - то, може Холокост був би значно менших масштабів. А може, його і не було б зовсім. Не вистачило б есесівців та карних злочинців з "Дірлевангеру".
      Ну і остання фраза пана Дітера Поля, яка є взірцем "чесності" в історіографічній науці. Оцініть, панове, якими методами працюють новітні відбілювателі нацизму:
      "Я считаю, что в 1941 году антисемитизм ОУН был довольно сильным и отдельные бойцы ОУН принимали участие в погромах. ОУН также вела антисемитскую пропаганду. Позднее члены организации отказались от этого. Их начали преследовать немцы, которые не хотели создания независимой Украины. В случае с УПА очень сложно давать оценки. Отдельные группы УПА убивали евреев, которые скрывались от нацистов в лесах. Но были и случаи, когда отряды УПА спасали евреев. Объективной информации очень мало" (там же).
      Дивіться, що відбувається. Пану потужному австрійськом історику дуже хочеться звинуватити саме українські націоналістичні організації в антисемітських погромах. Але інформації таке він не має (як він каже - "дуже мало"). Проте бажаня сильніше за сумління, тому пан Дітер використовує прийом, який, напевне, взяв у комуністичних агітаторів. Ті писали про "окремі недоліки" в "окремих галузях". Австрійський історик також: немає документальних свідчень про накази та розпорядження Бандери, Мельника, Шухевича, Лебідя про єврейські погроми; не знайшов публікацій та промов лідерів українських націоналістів, спрямовані на розпалювання антисемітизму - скажемо, що пропаганда така була, але пізніше закінчилася. Коли це - "пізніше" - хай товариство саме здогадається. Немає відомостей про участь підрозділів націоналістів у знищенні євреїв - напишемо, що участь брали окремі члени ОУН, адже завжди можна знайти якогось українського поліцая, який допомагав німцям ловити "жидів" і оголосити його націоналістом. Хай потім розбираються: так це, чи ні...
      Ну і в такому ж дусі.
      Дивує цікава як для історика логіка: причиною того, що українські націоналісти буцімто припинили переслідування євреїв є те, що вони (націоналісти) посварилися з Берліном. Виходять такі собі продажні душі - "жидів" били не тому, що ненавиділи, а тому, що це подобалося німцям. Як тільки рорзійшлися з Гітлером - припинили підлабузнюватися і залишили мойшів у спокої. А от якби Бандера, Мельник та Боровець товаришували з Черчілем, то напевне (за логікою друга Дітера), обов`язково провели б рейд на Індостан - бити індусів. Ну, а якби спиралися на США, не інакще як на уікенд до Техасу літали б - сафарі на індіанців влаштовувати...

      Не дивно, що саме цього "моцного спеціаліста" і просто - чесну людину було залучено в якості експерта до... судового процесу в Мюнхені над Іваном Дем`янюком. За дивним збігом обставин, низка журналістів і політологів вважають, що той процес було інспіровано з Москви. І вже зовсім співпадінням виявляється те, що праці цього вченого регулярно публікуються на порталі Робочої групи російських істориків-германістів...
      Дітер Поль не сам. Є ще кілька шановних істориків з Німеччини, Австрії і навіть США, які так або інакше намагаються екстраполювати участь у нацистських злочинах окремих осіб у офіційну кампанію організацій національно-визвольних рухів. Наприклад, виникає цікаве запитання до Ганса Геера, який стверджує, що в убивствах львівської професури на початку липня 1941 року причетні вояки "Нахтагаля": чи шановний історик взагалі цікавився історією цього підрозділу? Чи відомо йому, що "Нахтігаль" було виведено зі Львова ще 2 липня (після того, як його бійці підтримали проголошення відновелння незалежності Української держави" 30 червня?
      Шановним історикам, які розповідають про причетність ОУН до єврейських погромів, треба б нагадати і про офіційну заяву керівництва організації щодо цих подій:
      "... це провокація, спрямована на компрометацію українців погромами, щоби відтягнути енергію українського загалу від боротьби за державну незалежність" (http://news.bigmir.net/world_about_us/401771). 
      Шанитвним історикам треба було б знати і те, що в Нюрнберзі трибуналом встановлено, і радянськими суддями в тому числі підписано висновки щодо справжніх організаторів і виконавців репресій проти львівських професорів. Більше того, постанова трибуналу базувалася на радянських документах!
      "Міжнародний трибунал у Нюрберзі під час засідання 15 лютого 1946 року, спираючись на рапорт радянської Надзвичайної комісії для розслідування німецьких злочинів у Львові і районі Львова (документ NO СССР-6/1), встановив, що страти – справа рук спеціальних загонів ґестапо та СД (IMT, німецьке видання, том 7, с. 540–541)" (http://forum.worldoftanks.ru/index.php?/topic/451367-b-800-division-brandenburg/page__st__3020).
      Але ще до цього в Радянському Союзі (в Києві) було випущено брошуру, під назвою "Про злочинства німців на території Львівської області. Повідомлення надзвичайної Державної Комісії по встановленню і розслідуванню злочинств німецько-фашистських загарбників", де чорним по білому самі ж комуністи перераховували причетних до злочину: 

      "Генерал-губернатор Польщі Франк, генерал-майор поліції Ляш, губернатор Галичини Вехтер, начальник поліції Кацман, гауштурмфюрер Ґебауер, гаупштурмфюрер СС Варцок, оберштурмфюрер СС Вільгауз, лейтенант СС Шейнбах, оберлейтенант СС Сіллер, штурмфюрер СС Райс, штурмфюрер Веске, оберштурмфюрери СС Рокіта, Урман, Шульц, оберлейтенант СС Векне, шарфюрер СС Колінко, шарфюрер СС Гейне, унтерштурмбанфюрер Гайніш, гауптштурбанфюрер СС Гжімік, шеф зондеркоманди №1005 Шерляк, гауптштурмбанфюрер Раух, шарфюрер СД Елітко, шарфюрер СД Прайс, керівник „бригади смерті“ Ейфель, шарфюрери СД Райс і Майєр, обервахместри СД Клік і Вольф, капітан Блют, майор Сідорен, майор Рох, обер фельдфебелі Міллер і Пер, комісари в справах євреїв Енґель, Зейс, Укварт, Леонард, шарфюрери СС Еріх, Хан, Блюм, Верет, Біттерман та ін." (http://uk.wikipedia.org/wiki/Нахтігаль_(легіон).
      Правда, і в тій брошурі простежується "гарне" знання предмету, бо автори до числа злочинців зарахували Зондеркоманду 1005, яку було створено лише в 1942 році. Напевне, той "документ" писали такі само "професіонали", як шановний пан Дітер. А може, ми наклепничаємо і мався на увазі лише персонально майбутній шеф цього підрозділу гаупштурмбаннфюрера Шерляка?

      А міф про "Нахтігаль" і польських професорів було придумано пізніше. І теж в СРСР. Це, а також те, що то був саме міф, зверстаний з політичною метою, визнають навіть російські історики, яких не запідозриш у симпатіях до ОУН:
      "Насчет участия "Нахтигаля" достоверных сведений, строго говоря, нет. Этот вопрос был активизирован советской стороной в 59-60-м году, когда началась кампания против Оберлендера. Была там такая славная пресс-конференция, например, 5 апреля 1960 года, председательствовал на ней "совесть советской науки" академик Лысенко. Выступало несколько бывших бойцов батальона "Нахтигаль", которые оказались в советских руках, и они описывали, как они уничтожали мирных советских граждан, как тогда говорилось, но слово "еврей" тщательно избегалось, поскольку в Советском Союзе был государственный антисемитизм, и тем Холокоста не приветствовалась.
      Когда, соответственно, начался этот шум, на Западе, в Гааге, было произведено определенное расследование, которое проводили бывшие участники движения сопротивления из ряда нейтральных тогда европейских стран. Они опросили более двухсот свидетелей и пришли к выводу, что батальон "Нахтигаль" к еврейским погромам в начале июля во Львове непричастен. Но опять же, здесь нельзя гарантировать, отдельные бойцы могли принимать участие в этих погромах, но доказательств этому нет. И в принципе Абвер был частью Вермахта, который к окончательному решению еврейского вопроса не привлекался" (http://www.svoboda.org/content/transcript/24652332.html).
      На цьому, напевне, і зупинимося.

      Бо все і так ясно.
   
      З великим історичним привітом,
      ПАВЛО  ПРАВИЙ


Немає коментарів :

Дописати коментар