Загальна кількість переглядів сторінки

четвер, 23 травня 2013 р.

Ще про один злочин

       День 23 травня для значної частини українців є датою суму й пам`яті. Саме цього дня в 1938 році агентом НКВС Павлом Судоплатовим було убито провідника ОУН полковника Євгена Коновальця. Висловлюємо свій жаль і повагу до цієї, безперечно мужньої й патріотичної людини. Не відомо, як би пішла історія не лише України, якби полковник Коновалець залишився жити...
       Проте цей день є трагічним і в історії іншого народу. Саме 23 травня 1947 року більшовиками було скоєно один з найбільших злочинів проти народу Литви...






      Протягом 22-23 травня 1948 року органами НКВС та МГБ було проведено широкомасштабну операцію "Весна", суть якої полягала в депортаціїї до віддалених регіонів СРСР "небажаних осіб" з чила населення Литви.
      Звісно, операція "Весна" довго й ретельно готувалася. Операція "Весна" отримала легітимізацію через постанову Ради Міністрів СРСР № 417—160цт. Операцію "Весна" виправдовували тоді (а дехто виправдовує й зараз) необхідністю боротьби з "ворожими елементами", в першу чергу, підпільним та партизанським рухом спротиву - "лісовими братами".
       Проте, які б аргументи не наводилися, треба чітко сказати: ці масштабні дії з депортації великої частини населення цієї прибалтійської республіки мають всі ознаки злочину проти людяності. І якби процеси розпаду СРСР на початку 90-х років ХХ сторіччя пішли іншим шляхом, якби оті процеси децентралізації очолили справжні патріоти й демократи, перш за все, в Росії, Україні, Білорусі, низці інших республік, а не представники партійної номенклатури - бути б небаченому досі за масштабами судовому процесу, в порівнянні з яким і легенданий Нюрнберг, і нинішній Гаагський трибунал - дрібниці. Розуміючи це, комуністи зробили все, аби влада перейшла до кравчуків, єльциних, шушкевичей, шеварнадзе, назарбаєвих та іже з ними.
       Інакше довелося б відповідати за розстріли у Вінниці 1941 року; за тюрму на Лонського; за Тімертау і Новочеркаськ; за Катинь 1940 року і Керч 1919-го; за Голодомор...
       Довелося б відповідати на питання про оті дві невеличкі літерки в кінці номеру постанови Ради Міністрів СРСР щодо проведення операції "Весна", відповідати, чому цей документ мав гриф "цілком таємно". Навіщо й від кого ховалися, якщо готували дії проти ворогів?
      Російські джерела досі інформують суспільство про те, що
      "Операция заключалась в выселении из Литвы т. н. «лесных братьев», членов их семей и любых пособников антисоветских партизан вообще, включая кулаков" (http://ru.wikipedia.org/wiki/Весна_(операция,_1948).
      Проте тепер вже відомо, що основною метою цього злочину було залякування місцевого населення, а основим об`єктом - селяни. Не даремно до категорії тих, кого депортували скромно дописали отих "кулаков": це слово у більшовиків було одним із найулюбленіших - до категорії куркулів можна було записати будь-якого селянина. основною метою проведення операції "Весна" насправді було змусити селян вступати в колгоспи.

       Всього в ході операції було депортовано (за офіційними відомостями) 39 766 осіб. Більшість з них опинилася в Сибіру: Красноярськ, Ігарка, Мінусінськ, Мана, Саяни Даурія і Хакасія...
       Майже 40 тисяч людей - це далеко не всі, адже відомо, що було декілька хвиль "переселень": перша і найбільш варварська - з 12 по 20 червня 1941 року, в 1945-1947 роках (в значно менших кількостях), а також роком пізніше від операції "Весна".
       "Депортация 25 марта 1949 года тоже привела к появлению новых ссыльных в нашем регионе (тобто, в Красноярську, - П.П.), но в меньших масштабах, чем в 1948 году. По этой депортации у нас есть конкретные сведения только об эшелонах из северо-западной части Литвы, выгруженных в Боготоле и Ачинске. Ссыльных из этих, двух или более, эшелонов растолкали по колхозам в Ачинском, Большеулуйском, Бирилюсском и Тюхтетском районах. Кроме того, ссыльные из этого потока попали в Игарку, в Хакасию, в районы близ Красноярска. По этническому и социальному составу этот поток был сходен с потоком 1948 года (тобто - переважно це були селяни, - П.П.)" (http://www.memorial.krsk.ru/Exile/053.htm).
       Наступні хвилі депортації з Литви відбулися в 1951 та 1953 роках. До сибіру, крім литовців, потрапила й велика кількість людей польського походження з колишнього Віленського воєводства, серед котрих були навіть громадяни Польші!

     
       Нині багато хто з росіян ображається, мовляв, у Литві "нас" не люблять. Але, говорячи об`єктивно, для прохолодного ставлення до "старого брата" литовці таки мають певні підстави. Підстави більше психологічного характеру, ніж таких, що диктуються логікою. Адже очевидно, що росіяни, як народ, не має до тих репресій жодного стосунку; що всі ті злочини коїлися міжнародною, "інтернаціональною" бандою більшовиків, для яких приналежність до якогось етносу була справою вторинною.
       Опосередкована провина росіського народу є хіба що в тому, що після 1991 року він так і не привів до влади нормальну національну еліту, яка б звільнилася від імперських амбіцій і дала об`єктивну оцінку діям своїх попередників. Ті литовці, котрі звинувачують у злочинах російський народ, мають пам`ятати, що
       "... были также русские семьи из заметной русской крестьянской диаспоры в Литве" (http://www"... были также русские семьи из заметной русской крестьянской диаспоры в Литве" (http://www.memorial.krsk.ru/Exile/053.htm).
       Але про це треба пам`ятати і самим росіянам. І українцям треба пам`ятати теж. І білорусам...

     
       А висновок тут може бути лише один: доки ми не переглянемо, - всі, - своє ставлення до спільного минулого, доки допускатимемо, аби наші владні "еліти" із злочинів комуністів непомітно переводили увагу в площину міжетнічних стосунків - справжнього, міцного миру не буде - буде вічне сторожке побоювання: що там нам росіяни (українці, прибалти, грузини) готують, яку капость?
      Інтерес нашої влади зозумілий: не дати нам примиритися й об`єднатися, бо прямим наслідком того об`єднання (не в одній території - в одній історичній парадигмі) неодмінно стане суд. Трибунал. З конкретними прізвищами. В тому числі тих, хто зараз "рулить" Україною, Росією, Білоруссю або Азербайджаном. Або їхніх батьків. Бо лише сліпий не бачить, що влада з рук комуністів нікуди не ділася - просто більшість з них поміняла кольори. Як міняють "масть" кримінальні злочинці.
      І вона їм треба - ота історична правда?
      А нам?
     
      Із щирим антикомуністичнм привітом,
      ПАВЛО  ПРАВИЙ   
       

Немає коментарів :

Дописати коментар