Загальна кількість переглядів сторінки

понеділок, 20 травня 2013 р.

       В цей день трапилося немало цікавих і доленосних подій в історії України, і в історії світу. Пропонуємо кілька коротких повідомлень на цю тему.

   
      У 325 році - на вимогу імператора Східної Римської імперії (Візантії) було скликано знаменитий Нікейський церковний собор. На цьому соборі, всупереч думці більшості священоначальників Церкви, було прийнято зміни до обрядів та догматики - т.з. Нікейський символ. Якщо раніше Ісус Христос для вірян був лише Сином Божим, пророком, але все ж - людиною, то відтоді його оголошено Богом, разом з Богом-Отцем і духом Святим. Таким чином виник Символ віри, якого раніше не існувало - Сята Трійця. До Нікеї, до речі, віряни не вклонялися й Хресту.
       Значна частиня вірян не сприйняла нововведеня, залишившись прихильниками старих традицій, які йшли від Христа та Його апостолів. Цих людей, котрі згуртувалися навколо єпископа Арія, було оголошено єретиками і піддано гонінням. Проте "аріани" ще довго боролися, не раз отримували перемоги, в т.ч. на Вселенських соборах (Антіохійський 341 р., Міланський 355 р.), які підтверджували правильність саме їхніх поглядів.
       І лише в 381 році, коли імператор Феодосій заборонив аріанським теологам під страхом страти вести релігійні диспути (тобто доводити свою правоту) "ортодоксальне християнство", як його тепер називають, перемогло в клерикальному середовищі.
       Проте в масах аріанство довго ще залишалося потужною вірою аж до XVIII-IX стріччя. Найдовше воно збереглося в готському середовищі, а серед країн - в Русі. В європрі його так і називали - "Готська єресь", або "Руська віра". Низка істориків (А.Г. Кузьмін, та ін.) висунули версію, згідно з якою в Київській Русі панувало аріанство, яке було переможене лише за часів Володимира Мономаха, і що саме Мономаха, який міцно утвердився в руслі провізантійської політики слід вважати справжнім "хрестителем" Русі у православному обряді.
        Наразі можна висувати версію, що перші храми Русі - церква Успіння Пресвятої Богородиці (Десятинна) та Софійський собор первинно були храмами аріанськими, про що, зокрема свідчить численна символіка (сварги) Софії.
     
       У 1498 році португальсткий мореплавець Васко да Гаму досягнув берегів Індії. На далеку подорож у невідомість мореплавця спонукала, як це завди буває в таких випадках, суто меркантильна причина. Європейці гостро потребували індійських тканин а, головне- прянощів, однак шлях суходолом лежав через низхку мусульманських країн, володарі котрих, мов липку, обдирали купців з Європи.
       Профінансував експедицію коротль Португалії Мануєль І. Він снарядив для мандрів чотири кораблі, які було спеціально побудовано для цієї мети ще за попереднього короля. «Сан-Ґабріель» (флагманський корабель) та «Сан-Рафаель» під командуванням брата Васко да Гами - Пауло, були великими трищогловими кораблями водотоннажністю 120–150 тонн, з чотирикутними вітрилами (т.з. тип "нау"). Каравела «Берріу» з косими вітрилами (капітан — Ніколау Коельо) була більш легкою і маневреною, виконувала роль зв`язкового і розвідувального судна. Був ше один корабуль, назва якого не зберіглася, що слугував для перевезення припасів. Ним командував капітан Гонсало Нуніша.
        З відкриттям морського шляху (навколо Африки) почалася нова доба в історії людства. Можна говорити про те, що саме з цього моменту слід відраховувати старт побудови передовими морськими державами Європи - Португалією, Іспанією, Францією і, головне - англією власних неозорих імперій.
       Прикметно, що саме 20 травня - але вже 1506 року помер інший видатний мандрівник - Христофор Колумб, який є новим (після вікінгів) відкривачем Америки.

       У 1873 році на ринок надійшли джинси з блакитної тканини і цей популярний у нас одяг набув звичного вигляду. До цього джинси шили з коричневої або сірої парусини.
       Історію джинсів розпочалася, коли 24-річний єврейський емігрант з Баварії Леві Страусс заснував у Сан-Франциско, Каліфорнія, майстерню з пошиву штанів для гірників та золотошукачів.
       Перші джинси Леві Страус пошив у 1853 році після того, як один із золотошукачів поскаржився йому, що золото знайти значно легше, ніж пару міцних та зручних штанів. Перші джинси нагадували комбінезон і були скроєні з коричневої тканини, призначеної для наметів і тентів.
       У ті часи тканини, що використовували для пошиву цих легендарних штанів, відправлялися з італійського порту Генуя, і на тюках ставили штамп місця відправлення «Genes». Американці читали штамп на свій манер — «Джинс». Але свою сучасну назву джинси отримали лише в середені 20-го століття, а до тих пір їх називали «комбінезон без верхньої частини».
       А от джинси «на болтах», тобто - заклепках винайшов не Леві Страусс уродженець Риги з російськими коріннями. Мало хто знає, що ідею проклепувати кишені подав власнику копанії латиський емігрант Екаб Давіс, колишній кравець, в 1873 році. На той момент латиш вже працював у фірмі  Levi Straus&Co керівни ком виробництва.
       Цікаво, що латиші не постидалися нагадати американцям хто був співавтором "джинсового шедевру": в 2006 році Посол Латвії в США Маріс Рієкстіньш надіслав комісії з вивчення історії міста Рено штата Невада вітання у зв`язку із 135-літтям введення нового методу пошиву джинсів.
        А ми своїх, українських винахідників пам`ятаємо? Чи багато хто з нас знає, наприклад, що знамениті "Рентгенівські промені" знайшов зовсім не Рентген? Про це можна подивитися тут: http://polis-luga.blogspot.com/2011/12/blog-post_22.html
     

       У 1927 році видатний американський льотчик арльз Ліндберг почав свій знаменитий безпосадковий переліт з Америки до Європи.
       Одномоторний, одномістний моноплан Spirit of St. Louis (Душа Сент Луіса) злетів з летовища в Нью-Йорку і за 36 годин польоту, вже 21 травня приземлився в передмиісті Парижу - Ле Бурже.
      Політ Чарльза Лінберга спростував скепсіс багатох спеціалістів воздухоплавання щодо можливості авіації долати великі відстані і дав новий поштовх у використанні літаків як транспортного засобу (до цього цариною авіації була переважно військова сфера).
     

      В 1991 році Верховна Рада СРСР ухвалила рішення про спрощення виїзду радянських громадян за кордон.
      Фактично то була капітуляція комуністичного режиму і визнання поразки в Холодній війні, оскільки політика "Залізної завіси" бьула однимм з основних її чинників. Стало зрозуміло, що СРСР скоро припинить своє існування, оскільки вільний виїзд за межі країни означав також і прорив інформиаційної блокади щодо способу життя та дійсного становища трудящих в країнах "гнилого капіталізму".
        За півтора місяці ДКНС (ГКЧП) спробував повернути колесо історії назад, але був ним розчавлений.                                                                                                                                  
                                                                                                                                                                                                                                                                                          
      У 2009 році, в Стамбул, на стадіоні "Шюкру Сарачоглу" у фінальному футбольному матчі Кубку УЄФА українська команда «Шахтар» (Донецьк) переграла «Вердер» (Бремен) з рахунком 2:1, ставши володарем останнього в історії Кубку УЄФА.
      То була перша в історії незалежної України перемога у футболі такого рівня. З цього часу наша країна вийшла на провідні ролі в європейському футболі.
      Семихвилинний огляд того матчу можна подивитися тут: http://video.online.ua/83908/

      СЛАВА УКРАЇНІ!

Немає коментарів :

Дописати коментар