Зроблено в Україні. Антей на берегах Дніпра.

          Цей день в історії порзначено багатьма цікавими подіями, і героїчними, і смішними, і трагічними. Але наразі в нашому житті стільки негатива, що зараз хотілося б зупинитися на чомусь непересічному і одночасно - оптимістичному, такому, що вирізняє Україну поміж інших країн, а українців - поміж інших націй.

          Отож,  27 лютого 1965 року відбувся перший політ першого в світі широкофюзеляжного транспортного літака АН-22 "Антей".

          Роботи по літаку Ан-22 почалися в 1960 році в АНТК "ім. Антонова", в м. Києві., очолив їх заступник головного конструктора О. Я. Білолипецький. Літак було призначено для перевезень великогабаритних вантажів, а також (і в умовах СРСР - в першу чергу - військової техніки). Тому вантажну кабіну, за завданням Уряду, проектували з урахуванням всієї наявної в країні військової і цивільної техніки масою до 50 тон, так що літак міг легко брати на борт основні тогочасні танки Т-55 та Т-62.

          При проектуванні літаку дали кодову назву "виріб 100", але в країнах блоку НАТО, відколи розвідка донесла про початок пректування і випробуваннях цей літак отримав назву Cock — "Півень".

         У 1963 році почалося будівництво першого прототипу, який був готовий до середини 1964 року і 18 серпня 1964 р. перша машина надійшла на на льотні випробування. З цього моменту новий літак власне і отримав позначення Ан-22 «Антей».

          Літак було оснащено 4 турбогвинтовими двигунами потужністю 15 тис. кінських сил кожен, з гвинтами діаметром 6,2 метри. При цьому серійний літак за проектом розвивав крейсерську швидкість 580 км./год при висоті польоту 9 тис. метрів.

Цікаво, що за практично таких само льотних та технічних характеристик (крейсерська швідкість, дальність польоту при максимальному завантаженні, довжина розгону і пробігу) "Антей" не поступався знаменитому американському "Геркулесу", проте останній брав на борт майже втричі менший за вагою вантаж.

          При цьому "Геркулес" для посадки і злету потребує спеціальної посадкової смуги, а АН-22 міг сідати (і що найголовніше - після цього знову здійнятися в повітря!) навіть з грунтових аеродромів. До сьогодні в світі не побудовано більше вантажного літака такого рівня, який би це міг.

          До того ж "Антей" був настільки легкий в керуванні і мав такі чудові льотні можливості, що здатен був на маневри, які викликали захоплення численних глядачів. Не лише спеціалісти, але й прості люди, котрі не дуже розуміються на нюансах літакобудування, дивуються, як може цей велетень літати так легко, мов невагомий.

         Всі ці можливості літака йому подарували київські конструктори, ввівши низку передових оригінальних рішень: двокильове хвостове оперіння; багатоколісне шасі із зміною тиску в камерах; збільшена полоща вантажного люка; змішана система керування аеродинамічними поверхнями, тощо.

          В перший свій політ "Антей" рушив з екіпажем випробувачів, який складався з командира Ю. В. Курліна, другого пілота В. І. Терського, штурмана П. В. Кошкіна, бортінженера В. М. Воротнікова, бортелектрика М. П. Раченко, бортрадиста Н. Ф. Дробишева і провідного інженера з випробувань В. Н. Шаталова, з аеродрому Київського авіазаводу в Святошині. Зробивши широке коло, літак приземлився на військовому аеродромі в м.Узин Київської області.

          Вперше широкому міжнародному загалу АН-22 "Антей" було репрезентовано 15 червня 1965 на авіасалоні в Ле Бурже де літак викликав справжній фурор. З того часу "Антей" багато років сумлінно працював в небі спочатку СРСР, а потім - Росії та України. Літак встановив загалом 41 авіаційний рекорд. "Антей" і досі продовжує свою службу, хоча з тих часів, коли було припинено його виробництво, матеріальна частина добре застаріла: 35-40 років для будь-якого літака - дуже поважний вік.

          Проте, як і всюди, "Антей" мав і недоліки. Один із найсуттєвіших - велика вартість побудови й експлуатації, адже "Антей", наприклад, потребував спеціальних ангарів і спеціального обладнання для технічного облслуговуваня. Мабуть тому "Антеїв" було побудовано лише 68 одиниць, в той час як "Геркулеси", або радянський ІЛ-76 виходили з заводів тисячами в батьох десятках модифікацій.
           До певної межі недоліком можна вважати й назву. ікаво, хто придумав, і, головне, хто затвердив "Антея" - за міфологією - велетень, син Землі, які (увага!) відірвавшись від землі, втрачає сили й падає? Як відомо, "як ви назвали корабель, так він і попливе", тому в результаті катастроф було втрачено 8 літаків. Щоправда, останні аварії відбулися відносно недавно, тобто, коли машини практично випрацювали сваій ресурс.

          Останнє, що треба було б сказати про "Антея" - цей літак став прототипом для проектуваня і побудови унікальних, ніким більше не повторених літаків, що їх також було спроектовано в українському конструкторському бюро Антонова і які прославили нашу державу в багатьох куточках світу. Це - знамениті АН-124 "Руслан" та АН-226 "Мрія". Але про це - наступного разу.

Хіба українці не є кращими , якщо вони спроможні розробити і побудувати таке чудо?
"Антей" заходить на посадку.