Загальна кількість переглядів сторінки

четвер, 22 грудня 2011 р.

Зроблено в Україні. Хто насправді винайшов рентгенівські промені.


Сьогодні, мабуть, лікарі-рентгенологи всього світу відзначають своє професійне свято. Певне, немало келихів буде піднято і за Вільгельма Рентгена, німецького фізика, іменем якого названо Х-промені, що дали початок цілій галузі медицини, і не тільки. Саме 22 грудня 1895 року Рентген, опромінивши руку своєї дружини, отримав світлину, від якої й прийнято рахувати історію «рентгенівського» випромінювання.
І рідко хто згадає, що справжнім відкривачем Х-променів слід вважати зовсім не пана Рентгена, а знаменитого у свій час і чомусь забутого нині українського вченого.

В 1881 році на міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, яка того часу була Меккою вченого люду, стався фурор. Доктор Стразбурзького університету, галичанин Іван Пулюй продемонстрував загалу свій винахід – трубку, яка випромінювала Х-промені.
Цей винахід здобув Срібну медаль виставки, що, зважаючи на рівень представництва було феноменально. Променева трубка Пулюя отримала б і золоту нагороду, якби учений загал розібрався тоді які перспективи відкриває винахід Х-променів для науки. Але, на жаль, виставка була технічною, а не медичною.
«Лампа Пулюя» деякий час випускалася навіть серійно і окремими передовими лікарями використовувалася в практиці, задовго до всім відомого дослідження Вільгельма Рентгена.
За допомогою свого пристрою Іван Пулюй вперше у світовій практиці зробив «рентгенівський» знімок зламаної руки 13-річного хлопчика; знімок руки своєї доньки зі шпилькою, що лежала під долонею, а також знімок скелета мертвонародженої дитини. «Рентгенограми» органів людини, зроблені Іваном Павловичем, була настільки чіткою, що дозволила виявити патологію в тілах пацієнтів.
Чому ж Вільгельм Рентген зараз відомий всьому світу, а український учений – лише спеціалістам? Свою роль зіграло багато чинників. Наприклад те, що Рентген працював в Німеччині, А Іван Павлович Пулюй – в Австро-Угощині, наукові школи якої, в тому числі і у фізиці та електротехніці лише розвивалися. Дослідженням українця перешкоджало недостатнє фінансування, яке сильно гальмували дослідження вченого. Напевне, були й якісь суб`єктивні чинники – не завжди талановитий вчений будь-що прагне до пабліситі і уміє, як тепер говорять, «розкрутитися». До того ж Пулюй - прізвище не австрійське, і навіть не угорське...
Словом, не принижуючи ні в якому разі досягнень Вільгельма Рентгена, слід сказати, що у випадку «рентгенівського» випромінювання повторилася історія з Америкою, яка дістала назву зовсім не тієї людини, яка її відкрила.
 Ще треба сказати, що на відміну від сучасних український вчених-гастарбайтерів, які, виїхавши за кордон, часто забувають про Батьківщину, стаючи американцями, німцями, шведами або англійцями, Іван Павлович Пулюй завжди пам`ятав, що він є українцем, більше того - активно переймався справами українства в Австро-Угорській імперії, допомогав молоодим українським вченим, просвітянам. Хтозна, чи не те, що Іван Пулюй відмовився бути австрійцем, тобто, "німцем" зіграло свою роль в тому, що винахідником Х-променів в Німеччині було оголошено німця Рентгена?
Але великі люди принципи на гроші й славу не міняють. А Іван Павлович жив и помер, сповідуючи власне правило:
«Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю».
Довідка.
Іван Павлович Пулюй, нар. 2 лютого 1845 р. в с. Гримайлів, Галичина (тепер – Гусятинський район Тернопільської обл.).
Закінчив Тернопільську гімназію; теологічний факультет Віденського університету; фізико-математичне відділення філософського факультету Віденського університету.
В 1876 році захистив дисертацію на тему  «Залежність внутрішнього тертя газів від температури», у якій опублікував результати досліджень температурної залежності в’язкості газів, здобувши ступінь доктора натурфілософії Страсбурзького університету.
В 1884 році професор експериментальної і технічної фізики, очолив кафедру фізики Німецької вищої технічної школи (нині Чеський технічний університет) в Празі.
З 1903 р. реорганізував цю кафедру у  кафедру фізики та електротехніки, яку очолював до 1918 року.
В 1888 1889 рр. - ректор Німецької вищої технічної школи.
Помер 31 січня 1918 року, похований у Празі.
Пулюй І.П. є автором близько 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами, насамперед із проблем катодного випромінювання та катодних Х-променів.

2 коментарі :