Загальна кількість переглядів сторінки

понеділок, 23 вересня 2013 р.

А Ніцше не винен. Крилаті слова та вирази, народжені історією.

     
     У спілкуванні ми часто використоуємо різномантітні крилаті слова та вирази, які збагачують і прикрашають нашу мову і наші тексти. Але цікаво, чи багато кому з нас відомо, що, наприклад, фразу "Кожному своє" вигадали не нацисти, а відоммий вислів-мудрість "Розділяй і володарюй" до давніх римлян не має жодного стосунку? А чиїм вустам належить вигук "І ти, Бруте?!" Ви упевнені?
      Пропонуємо кілька відомих виразів, які прийшли до нас від різних історичних персоналій або - лише помилково приписуються їм загальною думкою.

     АНІБАЛОВА (ГАНІБАЛОВА) КЛЯТВА - найбільше і найдовше військово-політичне протистояння в історії було між Карфагеном та Римською республікою, воно тривало 118 років (264 — 146 г. до н. э.) і найдраматичнішим його періодом були війни, що їх вів проти Риму карфагенський полководець Анібал (осучаснене - Ганібал) - (246-183 до н.е.) - найнепримиренніший і найталановитіший ворог римлян. Він воював навіть тоді, коли його офіційно дезавуювала політична влада Карфагену, коли його зрадили співгромадяни. Причина в тому, що коли Ганібалу було 10 років, його батько змусив хлопчика поклястися, що той воюватиме з Римом до перемоги або власної смерті. І Ганібал цю клятву витримав до останнього.
      Зраза цей вираз використосвується в трьох сенсах: тверда рішучість іти до кінця; тверда незламність у виконанні обіцянки і клятва зробити щось справою всього життя. Іноді вживається в негативному сенсі - впертого слідування принципу, навіть на шкоду поточним інтересам.

      БІЛЯВА  БЕСТІЯ - вираз асоціюється переважною більшістю з нацизмом, а саме - його ідеологією. Як правило, одразу згадують Адольфа Хітлера та Йожефа Гебельса. Дійсно, ніцизм взяв цей вираз на ідеологічне озброєння, але при цьому сенс висловлювання було дуже перекручено. Насправді словосполучення "білява бестія" розповсюдилося після виходу книги Фрадріха Ніцше "Генеалогія моралі": die Blonde Bestie (від латинських blondus - жовтий і bestia - звір) раніше було літературним кліше для позначення царя звірів - лева, і було перенесено Ніцше на образ людини і укладено в його сутність як порівняня. «В основі всіх цих благородних рас проглядається хижий звір, розкішна, хтиво блукаюча у пошуках здобичі і перемоги білява бестія; цієї прихованої основі час від часу потребна розрядка, звір повинен наново виходити назовні, наново повертатися в зарості ...»
      Зараз так іронічно говорять про людину, яка є гарячим прихильником теорії расової або національної переваги. Не слід забувати, що Ніцше вкладав у свої порівняння далеко не той зміст, який мають на увазі нацисти та їхні прибічники, бо останні трактують погляди філософа дуже примтивно і вульгарно.

      БИЙ  ЖИДІВ,  РЯТУЙ  РОСІЮ! - це гасло зазвичай приписують чорносотенцям, які на початку ХХ сторіччя влаштовували еврейські погроми, вбачаючи в "жидах" всі негаразди Росії. Насправді, вислів належить перу Костянтина Паустовського (1892—1968), який написав кілька небезталанних пропагандистських статей та оповідань. Саме Паустовський змалював пісеньку, яку начебто співали денікінці:
Черные гусары!
Спасай Россию, бей жидов,
Они же комиссары!   
     Зараз гасло використовується переважно в іронічно-саркстичному сенсі, коли йдеться про печерних антисемітів, немов підкреслюючи їхній надвузький кргозор та надзвичайну реакційність, бо слова ці міцно асоціюються з представниками "чорносотенних" рухів, які складалися переважно з безграмотного "ура-патріотичного" люмпену.


      БЛАКИТНА  КРОВ - в Іспанії часів володарювання над нею маврів дуже багато місцевої аристократії породнилися із завойовниками, відповідно, спільні діти були дуже смагляві. Під час Реконкісти (від ісп. Reconquista - «відвоювання») - війни за незалежність, і пізніше деякі благородні родини, переважно Кастилії, дуже пишалися тим, що вони не ріднилися з маврами і на доказ цього показували руки, на яких проступали блакитні вени, тобто, шкіра була не надто смаглявою.
      Вираз цей означає перш хза все, що люди або певна соціальна група відносяться до справжньої аритократії, на відміну від "неблагородних", або таких, що "розбавили" свою кров шлюбами або стосунками з "простими" людьми.

      ВАЛТАСАРОВ БЕНКЕТ - біблійний сюжет. Останній цар Вавілону Валтасар наважився на вркрай блюзнірські дії - наказав вилучити з храму коштовнрй посуд, з якого їв і пив під час влаштованого розкішного бенкету. Коли бенкет був у розпалі на стіні виникли таємничі пісьмена, которі пророк Даніїл розтлумачив як передвістя скорої загибелі царя і самого Вавілону. Тієї ж ночі Валтасара було вбито.
      Зараз цей вираз є синонімом "Бенктеа під час чуми". Крилатий вираз "Жити ВАлтасаром" означає розкошувати і веселитися напередордні неминучої біди.
 
      ВЕРХНЯ  ВОЛЬТА  З  БАЛІСТИЧНИМИ  РАКЕТАМИ - висловлювання канцлера ФРН (1974—1982) Гельмута Шмідта про СРСР початку 80-х років. Помилково приписується деякими журналістами Маргарет Тетчер. Використовується деякими публіцистами і по відношенню до сучасної Росії.
      В цілому означає те саме, що "мавпа з гранатою" - небезпека появи у не цивілізованої країни небезпечної зброї або обладнання.
    
      ГРОШІ  НЕ  ПАХНУТЬ - було то за часів римського імператора Веспасіана (69-79). Якось імператор, аби поповнити казну, увів новий податок - з громадських туалетів. Його син Тит, який, за словами античних авторів був дуже чесною і високоморальною людиною, що в ті часи в римських палацах було надзвичайною рідкістю, дорікнув батьку, мовляв той впав дуже ньзько, вигадавши гидкий спосіб поповнення бюдженту. Тоді Веспасіан взяв монету, підніс до його носа сина і запитав, чи смердить вона. Тит відповів, що ні. «А це ж гроші із сечі» - зауважив батько.
      Вираз цей (лат. Pecunia non olet) пішов у широке життя завдяки римському поету-сатирику Ювеналу. Так говорять про того, хто прагне здобути башатство в будь-який спосіб, нехай і брудний.

      І ТИ,  БРУТЕ? Помилково вважається, що ці слова промовив Гай Юлій Цезар, коли його оточили змовники, аби убити. Серед них був найближчий друг імператора - Марк Юній Брут, який також вдарив Цезара кинжалом. Насправді вираз належить перу Вільяма Шекспіра, сцені загибелі імператора в трагедії "Юлій Цезар".
      Сьогодні вираз (лат. Et tu, Brute?) використовується в якості докору близькій людині у зраді (найчастіше - в інронічному або навіть юмористичному сенсі).

      
      КАРФАГЕН  МАЄ  БУТИ  ЗРУЙНОВАНО - також відноситься до періоду Пунічних війн. Вислів належить римському сенаторові Марку Порпцію Катону-старшому (234 — 149 до н. э). Той кожну свою промову в парламенті , на яку б тему він не виступав - з міжнародних відносин, цін на овочі або витрат на утримання каналізації, закінчував словами: «А крім того, я вважаю, що Карфаген має бути зруйнований!» Мудрий політик не без підстав вважав саме існування багатої торгівельної держави - Карфагену загрозою самого існування Римської республіки.
      Зараз цей вислів (лат. Carthago delenda est, Carthaginem delendam esse) використовується в двох випадках: як наполегливий заклик до боротьби з кимось або чимось, а також як ілюстрація впертості, коли людина постійно повертається до одного і того ж питання незалежно від теми розмови.

        КОЖНОМУ  СВОЄ - вислів, який помилково приписуть нацистам, які вивісили його ("Jedem das Seine") на брамі концентраційного табору "Бухенвальд". Насправді, його автором був знаменитий римський державний діяч, письменник і оратор Марк Туллій Цицерон (106—43 до н. е) і мало воно юридичний контекст, дослівно: "Правосуддя пізнається по тому, що воно присуджує кожному своє (Suum cuiqite)".
      Наразі вислів використовується тоді, коли хочуть сказати, що кожна людина має свою долю, свої звички, пристрастя, орієнтири. В українській традиціїє аналогічне висловлювання, автором якого є Григорій Сковорода - "Кожному городу нрав і права".

      ЛЕБЕДИНА  ПІСНЯ - як відомо, лебеді - птахи, що не співають. Проте існує легенда, що за кілька миттєвостей до смерті лебідь співає свою першу і останню пісню. Пісня ця напрочуд красива і той, хто її почув, не забуде до віку. Вираз цей використав давньогрецький поет Есхіл (бл. 525-456 до н. е.) у своїй трагедії «Агамемнон», героїня якої Клітемнестра порівнює передсмертні слова Кассандри з криком лебедя-кликуна: «Та, яка, подібно лебедю, проспівала свою останню тужливу, смертну пісню».
      Вираз став популярний завдяки великому римському оратору, політику та літератору Марку Туллію Цицерону (106-43 до н. е),який використав його у своїх творах. До речі, вчені - натуралісти стверджують, що дійсно, передсмертні зітхання лебедя-кликуна дуже схожі на сріблясту красиву пісню...
     Вираз використовується як синомім красивого вчинку, або найкращого твору наприкінці діяльності якоїсь людини.

     ПАРИЖ  ВАРТИЙ  МЕСИ - так начебто сказав Генрих Наварський (1553— 1610). Будучи протестантом, він мав шанс отримати прстол короля Франції і пішов на зміну віросповідання, ставши католицьким королем Генрихом IV або Генрихом Бурбонським, по імені свого батька - Антуана Бурбона, таким чином заснувавши французьку королевську династію Бурбонів. Проте, не існує жодних достовірних відомостей, що насправді король Наварри таке говорив. Таким чином, тут маємл відверту історичну легенду.
      Використовується в жартівливій формі виправдання певного компромісу, або угоди заради особистої вигоди.

      РОЗДІЛЯЙ  І  ВОЛОДАРЮЙ - вважєається, що це гасло належить римлянам і змальовує їхню зовнішню політику, яка буцімто трималася на нацьковуванні ворогів риму одного на іншого. Проте жодних відомостей що ця фраза існувала в ті часи не існує. Генріх Гейне вважав автором македонського царя Філіпа, батька майбутнього імператора Олександра Македонського. Вперше достовірно використав подібний вислів французский король Людовик XI (1423—1483): "Разделять, чтобы царствовать" ("Diviser pour regner"). Вираз ств популярний завдяки французькому економісту, філософу і публіцисту Пьєру Жозефу Прудону, який використовував його у своїх критичнх публікаціях.
    Крилатий вислів використовується для  іронічно-саркастичної характеристики стилю управління країною, партією, трудовим колективом, фірмою або навіть родиною.

      ЧИМ  БІЛЬША  БРЕХНЯ,  ТИМ  СКОРІШЕ  В  НЕЇ  ПОВІРЯТЬ - вважається висловлюваням міністра пропаганди Третього Рейху Йлжефа Геббельса. Насправді це перефразована цитата з книги Адольфа Хітлера "Моя Боротьба" ("Mein Kampf"): "Широкі верстви скоріше стають жертвами великої брехні (einer grossen Luge), ніж маленької". Звідси народився англійський вираз "Велика брехні" (Big Lie). В останні десятиріччя психологами розроблена цілісна концепція під назвою Теорія великої брехні. ЇЇ суть полягає в тому, що коли у маси кидають великі об`єми брехні повністю фальсифікуючи якусь теорію або положення, то сумнівам піддаватимуться окремі деталі, але не вся побудова цілком.
      Як правило вираз використовується в жорсткій полеміці з політичними та іншими опонентами. Вважається брутальним звинуваченням.

      ХЛОПЧИКИ  ДЛЯ  БИТТЯ - у XV-XVI сторіччях при англійському королівському дворі існували хлопчики, яких карали замість спадкоємця престолу. Вважалося, що королевська влада - від Бога, тому бити члена королевської родини не можна. Якщо принц погано ічився або шкдив, замість нього шмагали "заступника". Хлопчиків для биття підбирали з благородних дворянських родів, вони жили, вчилися, спали й гуляли разом з принцом. Ця "посада" була деже почесною
     Зараз цей крилатий вислів (англ. whipping boy) означає дуже легку жертву.

   
      ЦЕ  СУЧИЙ  СИН,  АЛЕ  ВІН  -  НАШ  СУЧИЙ  СИН - більшість людей знають, що цей вираз належить одному з Президентів США, але точно не скажуть кому і стосовно кого так було сказано. Більш "просунуті" скажуть, що так висловився 32-й Президент США Франклін Делано Рузвельт (1882—1945) про нікарагуанського диктатора Антоніо Сомосу Гарсиа (1896-1956) з тієї причини, що хоча Сомоса й був не лише диктатором, але й бандитом, який отримував прибутки із діяльності злочинних угруповань в Нікарагуа, зате був бастіоном проти комунізму в Центральній Америці. Дослівно ця фраза була начебто такою: "Сомоса, може, й сучий син, але це наш сучий син".
      Але дослідження істориків та архівістов показали, що авторство Рузвельта викликає великий сумнів. Це висловлювання вперше з'явилося 15 листопада 1948 у випуску журналу «Тайм», коли Рузвельт, як відомо, вже більше трьох років перебував в кращому із світів. Пізніше його було згадано 17 березня 1960 у радіопередачі «Сі-Бі-Ес» з назвою «Трухільо: портрет диктатора». Стверджувалося, що Франклін Рузвельт так висловився про Рафаеля Леонідаса Моліно Трухільйо, диктатора Домініканської Республіки. Таким чином, авторство і об'єкт цього твердження так і залишаються сумнівними.
     Зараз ця фраза використовується тоді, коли коментують сумнівні спроби політиків, чиновників або бізнесменів "прикрити" чиїсь очевидно аморальні або злочині дії литше через те, що в цій людині є якась потреба, або вона є чиїмось другом.   
   
      ЧОРНОСОТЕНЦІ - історично то були вояки звичайного московського ополчення, яке брало участь у війні з Річчю Посполитою у XVII сторіччі. Загони набиралися із звичайного посадського (міського) люду, тобто - незнатних, "чорних" людей. Значно пізніше, вже на початку ХХ сторіччя "чорними сотнями" називали ура-патріотичні, монархічні напіввійськові формування, які створювалися під опікою офіційної влади: "Союз русского народа", "Союз Михаила Архангела", в Україні - "Южный монархический фронт (Одеса) та інші.
     Члени цих організацій смі радо прийняли назву "чорносотенці", що її надала "ліва" прса, таким чином протиставляючи себе "червоним" - інтелігенції, "інородцям", особливо - євреям, в яких бачили причини всіх негараздів у суспільно-економічному житті. Чорносотенські організації складалися переважно з малоосвіченого люмпенізованого населення міст і містечок, дрібної буржуазії: крамарів, приказчиків, тощо. Час від часу проводили масштабні погроми проти євреів і взагалі інтелігенції.
      В нинішній час "чоносотенцями" величають тих осіб, які, на думку опонента, мають вкрай низький інтелект, вульгарне примітивне сприйняття дійсності і які фанатично ненавидять "інородці" - перш за все евреїв, а також "кавказців", "азіатів", "хохлов" (в Росії)...


      

      
   
   

      

Немає коментарів :

Дописати коментар