Загальна кількість переглядів сторінки

вівторок, 31 травня 2011 р.

Брехня як спосіб політичного існування.

Як складова політичної боротьби брехня використовувалася завжди. Якщо провести історичну ретроспективу, можна легко переконатися в тому, що чим авторитарнішою є структура (держава, партія, родина, тощо), тим більша вага у неправди як інструмента взаємодії єлементів цієї структури.
Гітлерівська Німеччина, СРСР - найяскравіші приклади.
Нещодавна до рук потрапила газета "Київський вісник", яка є рупором укранських комуністів. Навіть поверхневий аналіз матеріалів, які викладені в цьому часопису свідчить, що брехня, як інструментарій впливу на свідомість "електорату" залишається чи не найвживанішою для цієї політичної сили.
Ось читаємо допис (далі цитати - мовою оригіналу) з бадьоро-оптимістичною назвою "Луганск: остров надежды", який ще й розміщено в рубриці "Актуально". Присвячено її заходам, що їх провели прибічники "вічно живого" вчення 9 травня в Луганську. Там багато що є цікавого і для історика, і для соціолога, і навіть для психіатра. Загалом вся стаття просякнута ненавистю до українського та "воспєванієм" радянських кумірив, причому у виразах, які є характерними для газет 30-40-річної давнини. Та ми - не про це. Зрештою, у нас демократична країна і кожен має право на власну думку, якщо це не виходить за межі Карного кодексу. Але використовувати при цьому брехню...
В цьому дописі ми торкнемося двох моментів, зі смаком виписаних у статі таким собі Максимом Кузьменком, аби проілюструвати ставлення сучасних комуністів до нас, громадян (адже, не знаю як вам, а мені особисто образливо, коли мене тримають за дурника) і до нашої з вами історії.
Отже.
 Цитата перша.
 "Перед началом заседания гостям (круголого столу на тему "Расизм, ксенофобия и неонацизм в современном мире", який организовано "Антифашистським форумом України", П.П.) раздали брошюру под названием "Цитатник украинского националиста". В ней собраны высказывания идеологов националистов и их последвателей(?), а также псевдонаучные изыскания современных лжеисториков. Открываю наугад. Попадаю на страницу сорок восемь. Читаю: "Название главного египетского храма Хет-ка-Птах звучит очень-уж по-украински: Хата Птаха". Таким нехитрым образом "великий" профессор, проректор университета "Украина" и член общественной палаты пр президенте Ющенко Валерий Бебик пытается обосновать происхождение египетских фараонов от украинцев. Подобный бред не требует публичных дискуссий, в которых довольно часто участвет сей "ученый", а серъезного наблюдения со стороны врачей, специализирующихся на психических заболеваниях".

 Залишимо у спокої небездоганну стилістику автора. Питання в іншому. Яке право має Максим Кузьменко, котрий, ми впевнені в цьому, за своє життя не написав не те що жодної наукової монографії - але й жодного реферату, жодної статті таврувати чиїсь дослідження як "антинаукові" а їх автора - як "лжеісторика"? Це такий рівень культури дискусій у комуністів? Валерій Бєбік - доктор політичних наук, кандидат психологічних наук. А які наукові ступені має товаріщ Кузьменко, щоб проводити експертизу науковїих поглядів, які йому не подобаються? Що йому відомо про Вішну, Пта, Долину Царів, Аріану Веджу? Чи знається він на проблемі Трипільскої цивілізації? Чи відрізняє "ямників" від "зрубників"? Питання, на наш погляд, риторичне.
 І що це за спосіб ведення дискусій: спочатку скласти якийсь "цитатник", а потім кинутися в бій, спростовуючи те, що в ньому написано. Адже товаріщ Кузьменко забув згадати в своїй статті, що "Цитатник українського націоналіста" немає жодного відношення до націоналістів. Його складено  панами-товаріщами з "Антифашистського форуму України", репрезентовано - сумнозвісним Олегом Царьовим. У когось виникають сумніви щодо того, що будь-хто може скласти "Цитатник" своїх політиних противників таким чином, що вони виглядатимуть породженням пекла? У комуністів в цьому - величезний досвід.
 Тепер безпосередньо до Валерія Бебіка і його наукової концепції. Відразу скажемо, що ми не належимо до щирих прихильників теорій цього вченого. Але разом із тим не можемо не погодитися, що в них є раціональне зерно, і не одне, яких не помічають автори типу Кузьменка.
По-перше, за великим рахунком, пан Бебік працює в межах розповсюдженої теорії т.з. "Свастичної цивілізації". За цією теорією, європейська (в широкому розумінні) цивілізація зародилася в степах Пвденної України та Південної Росії, у XII-III тис. до н.є., звідки розповсюдилася в інші регіони за принципом "свастики, що крутиться за сонцем" - Південний Урал-СередрняАзія-Індія-Персія-Кавказ; Передня Азія-Египет-Греція, тощо.  При цьому існували дві глобальні культури - землеробська - "трипільці", що простягалася від Дніпра до Дністра, і тваринницька (кочовики або напівкочовики), яка відбувала становлення на теренах від нижної течії Волги й Дону до нижньої течії Дніпра. Останні є т.з. "протоаріями", тобто предками всіх народів арійської, або як В СРСР її стали називати після Війни, інодоєвропейської мовної групи. В тому числі й українців.
Саме тому й назва єгипетського храму в Мемфісі - Хет-ка-Пта (дім бога Пта) так схожа на українску "хатку" - корені одні - арійські. Порівняйте - німецька - hutte (курінь, хижа), яке пізніше трансформувалося в haus (дім, будинок), сучасне мадьярське haz. Етимологічний словник Фасмера виводить "хату" з авестійського kаtа - "дім, яма". Знаменитий академік А. Кримський і не менш відомий археолог В. Седов відстоювали думку про іранське походження цього слова.
Що таке Авеста і як вона пов`язана з аріями пояснювати, товаріщ Кузьменко, не треба? Про те, що іранці є нащадками аріїв Ви, зрозуміло, чули? Чи, може, Сєдова з Кримським, а заразом і Бантиш-Каменського, Успенського в пацієнти психлікарні запишете?
Таким чином професор Бебік правий. Правий він, а не ви, Кузьменко. І немає в нього дурниць про те, що египетські фараони є нащадками українців. Це Ви, товаріщ Кузьменко, приписали вченому слова, яких він не говорив. Він лише обстоює теорію, згідно з якою сучасна українська культура має сред своїх джерел культуру давніх аріїв. Так само, як культура Риму, Грецї, Давнього єгипту. Як культура шумерів. Як сучасні німецька, італійська, французська, польська, білоруська чи британська культури. Ми всі - з одного кореня. Так, пан Бебік виводить народ Теукрів (так називали Троянців, римляни в І ст. до н.є.). Можна сперечатися щодо правомірності цього терміну. Можна сперечатися щодо того, чи були Троянці нащадками скіфів (багато хто з видатних учених стїть на цій думці, про це писав і Геродот), але то вже полеміка. На рівні науковому. А не на рівні газетних пасквелів.

«О великий Мемфис, город Белых Стен,
Место обитания предвечного Птаха..."

... А питання зв`язку єгипетської чи шумерської культур з теренами України не таке вже й абсурдне, як то уявляють собі (або намагаються нам подати) комуністичні агітатори. Той самий професор Бебік наполегливо звертає нашу увагу на знаментиу Кам`яну могилу, що в Запорізькій області. "Завдячуючи" наполегиливим зусіллям, в тому числи й комуністичних істориків, мало хто з українців чув про цей артефакт. Ще менше - можуть щось про нього розповісти. Це дивно, зважаючи на те, що про Стоунхендж чули всі. Але Стоунхенджу лише 5 тисяч років, тоді як Кам`яна могила нараховє близько чотирнадцяти тисяч(!) років і є найстаршою культовою спорудою світу!
   Що там сенсаційного? Відсилаємо цікавих до книг А.Г.Кифишина "Кам`яна могила", Б.Д.Михайлова "Загадки древнего Героса", "Петрогліфи Кам`яної могили". Тут лише скажемо, що на думку низки істориків (Кіфішин та ін.) деякі петрогліфи є ні чим іншим, як протошумерськими письменами (грот № 9, панель № 5). До сьогодні в науці панує думка що шумерський алфавіт - найдавніший у світі. І пануватиме. Бо замість того, аби вивчати Кам`яну могилу, її... засипали піском. Кажуть, для того, аби вберегти від вандалів та непогоди для прийдешніх поколінь. А там же не лише письмена. Там є зображення Великого змія. Якщо показати його в одному ряду з єгипетським Пітоном чи грецьким Тіфоном - не розрізниш. Лише вік "нашого" Змія вдвічі-втричі більший. Там є (і це має бути бальзамом на серце товаріщу Максиму та його роботодацям) зображення п`ятикутної зірки. Там є й зображення Сфінкса!
Зважаючи на вищевикладене, ми не вважаємо погляди пана Бебика маячнею хворої людини. Це є наукова гіпотеза. Яка в подальшому шляхом збирання фактологічного матеріалу та наукової дискусії має підтвердитися чи спроостуватися. Звичайна наукова робота.
   "... украинцы с полным правом могут вести свою родословную из древнейшего племени Теукров, которое принесло свое цивилизационное наследие и в Трою, и в Шумер, и в Египет, и в Грецию. И произошло это по меньшей мере 5 тысяч лет назад!" - пише професор Бебік. А ми додамо: так само, свою родословну з теукрів (або аріїв) мають повне право вести поляки й чехи, словенці й данці, австралійці й американці.
Доречі, були вже такі в минулом "Максими" які називали божевільними Коперніка, Єнштейна чи Шредінгера. Невже зараз у таких як Кузьменко стане духу заперечувати, що Земля крутиться навколо Сонця? Чи абсурдність теорії відносності? Колись Шредінгеру "шили" шизофренію. Навіть в лікарню запроторили. Зараз без рівнянь Шредінгера не можна уявити квантову фізику, теорію відносності або навіть сучасну філософію.
 Але є й страшніший варіант. Максиму Кузьменку все, що ми тут написали, відомо. І нападає він на професора не тому, що вважає його теорії божевільними, а тому, що так наказано. Тому що має відпрацьовувати зарплату, яку йому платять в ЦК КПУ. Тому що комуністам розвиток української науки в цілому і історії зокрема не потрібен і небезпечний. Тому що вони всіляко намаються не дати "переписати історію", яку самі колись написали. Під себе.
До цього ми ще вернемося. А поки...

Цитата друга,
"... мы выдвинулись на возложение цветов к... памятнику жителям Луганщины, павшим от рук карателей-нацоналистов из ОУН-УПА...
Чесно говоря, для меня это стало неким откровением. В стране, где с попустительства власти и общества открываются мемориалы нацистским убийцам, вдруг появляется памятник их жертвам. "Самое интересное то, что он строился на народные средства, и инициатива его возведения принадлежит общественности. Создание монумента обошлось приблизительно в миллион гривен", - сообщила Елена (прес-секретар Луганського обкому КПУ, П.П.).
... Сам монемент - это фигура матери, тянущегося к ней ребенка и защищающего их мужчины со связанными руками. Надпись гласит: Правда забвению не подлежит". У подножия памятника высечено 21 имя, среди которых и имя учительницы Раисы Борзило - молодой девушки, убитой в Западной Украине в 1945 году".

Ми глибоко співчуваємо комуністам взагалі й Максиму Кузьменку зокрема через "попустітеєльство власти", що призводить до встановлення в українських містах і селах пам`ятників Сталіну, Леніну, вивішуванню на вулицях червоних прапорів, ect. Та мова зараз не про це.
Товаріщ Максим! Тут два варіанти: або Ви свідомо брешете загалу, або товаришка Наталія Максимець з Луганського обкому КПУ обдурила вас.
По-перше. Ініціатива побудови цього монументу належить не "общєственності". І не на "народниє срєдства" все те було побудовано. У цього проекта є конкретний ініціатор - громадська організація "Молода гвардія" і її чи не єдиний член, і одночасно керівник - одіозний і добре відомий не лише на Луганщині, але в усій Україні Арсен Клінчаєв. На питання цікавих, яке відношення має його громадська організація до одноїменної прокремлівської напівфашистської в Росії пан Арсен лише загадково посміхається. Так що не з власної кишені, і не на народні гривні вибехкав пан Арсен той монумент. КПУ ж до того не має абсолютно ніякого відношення, може крім того, що її депутати в міськраді голосували за надання Клінчаєву в самісінькому центрі Луганська ласого шматка землі вартістю в кілька десятків тисяч зелених американських Президентів для побудови цього пам`ятника. Але якби комуністів і не було - вистачило б і голосів "регіоналів".
По-друге. "Общєствєнності", яка буцімто ініціювала те будівництво, та ще й відірвала зі своїх жалюгидних пенсій і зарплат мільйон гривень, досі не відомо, що то за прізвища викарбувані на монументі. Скільки серед них є співробітників НКВД, скільки - "сексотів", а скільки - дійсно чесних, свідомих людей, які за покликом душі їхали з Луганська до Галичини встановлювати справедливий (як вони те розуміли) лад. Мовчить і Арсен Клінчаєв. Мовчить Наталія Максимець.  Може Ви, велимишановний Максиме Кузьменко проведете журналістське розслідування?
   А до того давайте розглянемо хоча б випадок однієї з "жертв бадеровскіх репрессий" - Раїсу Борзіло, яку піднімають на щит очільники "Молодой гвардії" та КПУ. Це - найвідоміша постать  в  "антибандерівській" пропаганді радянських часів. В селі Гаї Пустомельського району Львівської області в часи СРСР було поставлено бюст героїні, її ім`ям було названо школу й вулицю в рідному селі на Луганщині. Щоб уникнути звинувачень у "перекручуваннях", звернемося до офіційного сайту м. Сватове Луганської області (svatovo.lg.ua/), де в статті "Сватовчане - жертвы ОУН-УПА" змальовуються життя та подвиг дівчини (мовою оригіналу):
"Комсомолка Борзило Раиса Григорьевна – выпускница Первомайской восьмилетней школы, а затем СШ №2 г. Сватово и Старобельского учительского института. Родилась в селе Первомайском Сватовского района. С детских лет Рая проявляла большой интерес к учебе и была активной участницей общественной жизни школы и своего села. Среди одноклассников она по-праву считалась лидером. Закончив учебу в школе Рая поступила в Старобельский учительский институт...
После освобождения Украины Рая отправляется по комсомольской путевке в село Гаи, Пустомытовского района на Львовщине. Здесь, в местной сельской школе она работает учителем начальных классов".
Зупинимося на хвилину. Молодь цього, можливо, не знає, а старші люди ще пам`ятають, що "комсомольська путівка" далеко не завжди означала, що людина їде кудись добровільно. Це так пропаганда карсиво подавала: "комсомольська путівка", "комсомольський набір". За цими термінами часто-густо стояла звичайна мобілізація.
Гаразд, то не є поки що доведеним. Але ми можему бути абсолютно впевені, що Рая приїхала до Галичини не лише (а, може, не стільки) вчителювати, як агітувати.
 "Раиса Борзило, сама будучи комсомолкой, задалась целью организовать в селе первую комсомольскую ячейку, сплотить вокруг себя сельскую молодежь".
Бажання, звичайно, похвальне. Жодної іронії. Комсомолка, яка приїхала зі Східної України, напевне була переконана, що комунізм - то світле майбутнє для людства, а відтак - і для мешканців села Гаї. От лише питання: чи вдалося молодій вчительці організувати ту ячейку? и чи не зіткнувся її романтизм з жорстокими реаліями. Серед кого вона намагалася агітувати? В селі, де в кожній родині хтось був в УПА? І ще питання: як мали відреагувати бандерівці на такі спроби?
Давайте уявімо собі, що то не дівчина з Луганщини приїхала організовати комсомольску ячейку на Львівщині організовувати, а молода львіська бандерівка - до Сватово, агітувати за ОУН і "Пласт". Невже їй НКВС талони на посилене харчування виписало б?
 Не дивно тому, що "Неоднократно «вояки УПА» угрожали расправой Раисе...".
А що вони мали робити? Для них Борзило була перш за все не вичтелькою - а комсомольською активісткою. Чи хтось сумнівається, що, крім всього, комсомольці, які їхали в Західну Україну мали обов`язок співпрацювати з НКВС і виявляти бандитів та їх посіпак?
Та вона не побоялася розправи і "...с уверенностью в своей правоте продолжала начатое ею дело, учила детей.
Далі на сайті іде жахливий опис убивства молодії вчительки. Звідки то переписано - не відомо, але по емоціях б`є:
"В декабре 1945 года Раиса Борзило была зверски убита боевиками ОУН-УПА.
Бандиты издевались над учительницей, подвергли истязаниям, вырезав на теле пятиугольную звезду и выжгли глаза раскаленными углями, а затем убили.Её тело было обнаружено сельчанами только весной, когда растаял снег в поле".

Але ми цьому не повіримо. Про зірки й випалювання очей. Не повіримо, бо надто все те пахне комуністичними агітками. Хто вирізав зірки на спинах підпільників? Правильно - гестапівці. Фашисти. Бандерівці фашисти? Фашисти. Значить мали діяти такими само методами.
Але ось питання до товаріща Кузьменка, який вірить у всі ті оповідання: Ви коли-небудь бачили "підсніжника"? Це так опери називають трупи людей, які пролежали всю зиму під снігом і знайдені лише навесні. Від них майже нічого не залишається, ані шкіри, ані очей. Тож більше, на нашу думку, права українська Вікіпедія: "... з огляду на те, що тіло жертви 3 місяці (зимово-весняні) пролежало в лісі, і жодної експертизи залишків ніхто ніколи не робив, цей опис видається неправдоподібним".
Маємо й пропозицію до агітаторів: менше подробиць. От звідки відомо, що очі жертві випалили   "раскаленными углями", а не, скажімо, розпеченим шомполом чи викруткою, вибачте за цинізм?  З якого джерела взялася інформація про те, що спочатку на тілі дівчини вирізали зірку й випалили їй очі, а потім уже вбили, а не навпаки? Своїми очима бачили все те агітатори, чи що?  Скажуть: було слідство, заарештували винних, вони й розповіли. Нажаль... Жодних доказів того, що Раїса Борзило стала жертвою саме бандерівців немає. Вбита невідомими. Висновок же про причетність ОУН-УПА зроблено за принципом "більше нікому" більшовистськими агітаторами.
Але чи ж нікому? Сватівський сайт дає цікаву інформацію: "Рая планировала связать свою жизнь с этим селом. Здесь она познакомилась с парнем, которого звали Олекса и, возможно, собиралась выйти за него замуж".
У зв`язку з цим в самому селі Гаї ходить чутки, що той Олекса був... бандерівцем. І що він "перекував" дівчину ідеологічно. І що комсомолку, яка "поддалась бандеровской пропагандє" убили співробітники НКВС. Так би мовити, зробили два діла одночасно: і двурушницю прибрали, й УПА скомпрометували.
 Повторимося, це - лише чутки. Але на порожньому місці вони не виникають. Пам`ятаймо історію з убивством Павліка Морозова, яку, як вже доведено, скоїли чекісти, а звалили на "куркулів", зокрема на 92-річного діда Павліка.
Ніхто не відповаів на питання, чому листи від Раїси Борзило додому припинили надходити у грудні, а офіційне повідомлення про її загибель "органи" направили батькам лише в березні. Чому не повідомили про зникнення? Чи цікавилися рідні дівчини чому вона мовчить? Що їм відповідали?
Як би там  не було, Вікіпедія має рацію: "У повоєнний радянський час ім'я Раїси Борзило традиційно пов'язували з вояками УПА, заочно і безособово звинувативши борців за українську ідею в смерті звичайної сільської наставниці-українки з Донбасу. Принаймні на тепер про жодне розслідування обставин трагічної смерті дівчини, а також звинувачення когось у завданні їй смерті не відомо".
Спитаймо себе: а чому не було розслідування? Не цікаво?
У бандерівців руки - по лікоть у крові. В тому числі й невинній. Втім, як і в решти борців за незалежність своїх народів, від Костюшко до Гарібальді; від Имона де Валєра до Уолеса. На війні - як на війні... Навіщо ж на вояків УПА навішувати й те, причетність до чого не доведена навіть "дуже об`єктивним" радянським слідством?
Кожен вільний обирати ту версію подій, яка йому до душі. Але якщо навіть зупинитися на офіціозі, не можна не визнати, що молоді комуністи та комсомольці луганщини безневинними жертвами "карателів" не були. Вони знали куди й навіщо їдуть. І як члени ЛКСМ та ВКП(б) були зобов`язані не лише лікувати та навчати, а й співпрацювати з НКВС у виявленні "бандитів та їхніх посібників", тим самим втрачаючи статус no combatante в тій війні, яка там ішла.
Не знаю хто як, але особисто вважаю, що Раїса Борзило й інші їй подібні особи дійсно варті пам`ятника. Але не такого, яким милуються Максимець, Кузьменко чи Клінчаєв.
В 60-ті роки ХХ сторіччя каудильйо всіх іспанців генералісімус Франко побудував меморіальний комплекс "Долина героїв", в якому віддав шану і своїм загиблим воякам - "франкістам", і супротивнику - "республіканцям". І пенсії ветеранам обох сторін надав. И висловився так: "Всі вони - патріоти Іспанії, лише кожен з них бачив Іспанію по своєму". Мудро.
А у нас...
Дивуються й обурюються люди: чому так нахабно й відверто брешуть наші політики? Брешуть, і не червоніють. Та тому, що вони інакше не вміють. Вони всі - із "совка" і "совком" виховані. Вони звикли до пропаганди. А пропаганда - ні що інше, як брехня: ми - білі й пухнасті, противник - це  все зле, смердюче й чорне.
Тигіпко - колишній Перший секретар Дніпропетровського обкому комсомолу. Турчинов завідував відділом пропаганди в тому ж обкомі. Азаров - депутат XXVIII з`їзду КПРС. Янукович - член КПСС з 1980 року, депутат Енакієвської міськради. Кучма - колишній парторг "Южмашу". Кравчук - колишній Другий секретар КПУ. Ющенко - член КПРС з 1977 року.
Тож всі вони діють за звичним сценарієм. Для них брехня - спосіб життя, метод досягнення й збереження влади.
Якось довелося їхати в потязі з групою молоді. Була там дівчина-комсомолка. Такий собі демонстративний тип особистості. В процесі дискусії, на закиди, що більшість "героїв" та "подвигів", які свого часу "розкручувала" радянська пропаганда є видуманими, панянка, не довго думаючи, заявила наступне. Нічого в брехні страшного немає, якщо брехати для правого діла. Нехай герої видумані, аби на їхніх прикладах виховувалися патріоти.

Що не те сказати? Лише одне. Брехня є способом "промивання мізків". Патріоти виховуються на правді, а на брехні - вузьколобі фанатики. Фанатики завжди вузьколобі, без різниці - комуністи вони чи націоналісти. І не в Кузьменку, зрештою, справа. В будь-якій партії можна знайти таких ось "авторів", що навіть за мізерний гонорар згодні писати те, що накажуть.
Ані комуністам, ані іншим українським політикам досі правда не вигідна. Вигідна брехня. Промивання мізків. Бо оброблених таким чином людей легко використовувати, оскільки вони не привчені критично сприймати об`єктивну реальність, схильні до патерналізму, "вождізму". Такими легко керувати. Легко обдирати як липку. Задля "світлого майбутнього".

Знаете что это, товарищ Максим? Это - упрощенный древний знак Инанны. Инанна (Иштар) - центральное шумерское божество, богиня плодородия. Вот только изображение, которое Вы видите, к шумерам не имеет никакого отношения. Оно на полтысячелетия старше, нежели шумерское царство, и высечен этот знак на стенах Каменной Могилы. В Месопотамию Инанна попала из еще более древней Аратты - легендарной страны протоариев, которая находилась в степях нынешней Украины.
               Так что, товарищ Максим, украинцы с полным правом могут вести свою родословную из древнейшего племени Теукров, которое принесло свое цивилизационное наследие и в Трою, и в Шумер, и в Египет, и в Грецию. И произошло это по меньшей мере 5 тысяч лет назад!

Немає коментарів :

Дописати коментар