Нещодавно в Донецьку, Луганську, Харкові і навіть Києві пройшли заходи з
нагоди святкування 400-ліття дому Романових. Паркани й автобусні зупинки
рясніли листівками, які запрошували «істинно русскіх людей» відзначити це
величне свято. Відбулися молебні. Попи Московського патріархату махали кадилами
й закликали молитися за упокій душ останнього «руського царя» Миколи ІІ та
членів його сімейства. Бабусі та похмурі чоловіки з підозрілим блиском у очах, і
з портретами Миколи Романова, відомого в народі як Микола «Кривавий» в руках,
пройшлися хресною ходою.
Загальна кількість переглядів сторінки
Показ дописів із міткою Павло І. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Павло І. Показати всі дописи
субота, 23 березня 2013 р.
середа, 9 січня 2013 р.
Уроки історії
Знаменитий американський юрист і письменник Кларенс Дарроу писав: "Історія повторюється. Це один з її недоліків".
В усі часи політична та інтелектуальна еліта знала, що історія повторюється. Тому вивчення історії для людини, яка мала намір присвятити себе громадській та політичній діяльності перетворювалася на неодмінну умову успіху: аби не вчитися на власних помилках, є можливість вчитися на помилках попередників; так само, як і використовувати їхній позитивний досвід. Так долається той "недолік", що може завести у трясовину.
А от наш Президент, ясно, історію не вивчав. Йому було ніколи за більш важливими справами. Тому Віктор Федорович, мов по граблях, постує чужими помилками й прорахунками, які часто призводили до трагічних наслідків. Як висловлювався знаменитий росіський історик В.О. Ключевський: "Історія нічому не вчить, вона лише карає за незнання уроків".
Пропнуємо озирнутися в минуле і поглянути, як ігнорування економічних інтересів національної еліти, волюнтаризм і зарозумілість, переслідуваня лише особистої вигоди, незважаючи ні на що, призвели до трагічної загибелі нещасного імператора Павла І.
Більше того, саме через те, що імператор волів дружити з Наполеоном, проігнорувавши апетити росіського дворянства, яке було кревно зацікавлене в союзі з Англією, куди збувало свою сільськогоподарчу продукцію, Павло І перетворився з ненайгіршого імператора на дурня і солдафона. Саме таким його малювала й малює російська історіографія.
Убивство Павла І та його дискредитація в очах прийдешніх поколінь - доконаний факт. У Віктора Федоровича ще є час аби повчитися на істоичних пикладах.
Дивіться тут: http://znaimo.com.ua/Вбивство_Павла_I
В усі часи політична та інтелектуальна еліта знала, що історія повторюється. Тому вивчення історії для людини, яка мала намір присвятити себе громадській та політичній діяльності перетворювалася на неодмінну умову успіху: аби не вчитися на власних помилках, є можливість вчитися на помилках попередників; так само, як і використовувати їхній позитивний досвід. Так долається той "недолік", що може завести у трясовину.
А от наш Президент, ясно, історію не вивчав. Йому було ніколи за більш важливими справами. Тому Віктор Федорович, мов по граблях, постує чужими помилками й прорахунками, які часто призводили до трагічних наслідків. Як висловлювався знаменитий росіський історик В.О. Ключевський: "Історія нічому не вчить, вона лише карає за незнання уроків".
Пропнуємо озирнутися в минуле і поглянути, як ігнорування економічних інтересів національної еліти, волюнтаризм і зарозумілість, переслідуваня лише особистої вигоди, незважаючи ні на що, призвели до трагічної загибелі нещасного імператора Павла І.
Більше того, саме через те, що імператор волів дружити з Наполеоном, проігнорувавши апетити росіського дворянства, яке було кревно зацікавлене в союзі з Англією, куди збувало свою сільськогоподарчу продукцію, Павло І перетворився з ненайгіршого імператора на дурня і солдафона. Саме таким його малювала й малює російська історіографія.
Убивство Павла І та його дискредитація в очах прийдешніх поколінь - доконаний факт. У Віктора Федоровича ще є час аби повчитися на істоичних пикладах.
Дивіться тут: http://znaimo.com.ua/Вбивство_Павла_I
Підписатися на:
Дописи
(
Atom
)