Уроки історії

Знаменитий американський юрист і письменник Кларенс Дарроу писав: "Історія повторюється. Це один з її недоліків".
          В усі часи політична та інтелектуальна еліта знала, що історія повторюється. Тому вивчення історії для людини, яка мала намір присвятити себе громадській та політичній діяльності перетворювалася на неодмінну умову успіху: аби не вчитися на власних помилках, є можливість вчитися на помилках попередників; так само, як і використовувати їхній позитивний досвід. Так долається той "недолік", що може завести у трясовину.
          А от наш Президент, ясно, історію не вивчав. Йому було ніколи за більш важливими справами. Тому Віктор Федорович, мов по граблях, постує чужими помилками й прорахунками, які часто призводили до трагічних наслідків. Як висловлювався знаменитий росіський історик В.О. Ключевський: "Історія нічому не вчить, вона лише карає за незнання уроків".
          Пропнуємо озирнутися в минуле і поглянути, як ігнорування економічних інтересів національної еліти, волюнтаризм і зарозумілість, переслідуваня лише особистої вигоди, незважаючи ні на що, призвели до трагічної загибелі нещасного імператора Павла І.
         Більше того, саме через те, що імператор волів дружити з Наполеоном, проігнорувавши апетити росіського дворянства, яке було кревно зацікавлене в союзі з Англією, куди збувало свою сільськогоподарчу продукцію, Павло І перетворився з ненайгіршого імператора на дурня і солдафона. Саме таким його малювала й малює російська історіографія.
         Убивство Павла І та його дискредитація в очах прийдешніх поколінь - доконаний факт. У Віктора Федоровича ще є час аби повчитися на істоичних пикладах.

Дивіться тут: http://znaimo.com.ua/Вбивство_Павла_I

Картонні герої. Таємнича загибель вчительки з Донбасу.

Коли доводиться брати участь в дискусіях на тему українського національно-визвольного руху взагалі, й УПА зокрема, найчастіше доводиться чути від опонентів посилання на вбивства «бандерівцями» ні в чому не винних вчителів, агрономів, лікарів та інших спеціалістів, що їхали в Західну Україну лікувати, вчити, і т.д., і які потрапляли в лабети бездушних убивць з безжальними, чорними, мов ніч, очима.

Грузії вдалося. А нам?

          Чергова презентація книги Московського економіста Лариси Буракової "Чому Грузії вдалося" відбулася 14 грудня в м. Донецьку. Презентували книгу загалові відомий український журналіст, блогер, редактор Сайту "Історична Правда" Вахтанг Кіпіані; донецький журналіст, політолог та громадський діяч, член товариства "Мале коло" Станіслав Федорчук (модератор презентації), та письменик, історик, блогер, член товариства "Мале коло" Павло Правий.

От чому я не голосував за Об`єднану опозицію

На перше засідання новообраної Верховної Ради депутати від БЮТ-«Батьківщини» прийшли у светрах із зображенням Юлії Тимошенко на грудях і закликом до звільнення політичної в`язнів на спинах. І все було б нічого – український парламент ще й не такі перформенси бачив, якби не одна обставина…

Велесова Книга. Міф заради міфу?

          Спочатку цю книгу оголосили одкровенням. Багато хто навіть з професійних істориків посилався на її текст, будуючи власні концепції історії Русі. Потім за "Велесову Книгу" сер`йозно взялися дослідники - історики, лінгвісти й криміналісти. З`ясувалося, що, на жаль, скоріше за все, текст цей є якісною, але все ж - підробкою. Фальсифікацією.
           Кому і навіщо знадобилося видати фальсифікацію такого маштабу? А, може, це і не фальшивка зовсім, а, як переконані в тому деякі послідовники "Рідної віри" - велична пам`ятка цивілізації, а будь-які сумніви щодо цього - наклеп ворогів?
           Пропонуємо одну з думок, яка тим більш цінна, що належить предствникові однієї з сучасних російських язичницьких громад.

Соломія Крушельницька. Українка до останнього.

            Одна з найвеличніших постатей української культури. Жінка, в яку закохувалися королі й жебраки. Геніальна співачка, якій аплодував увесь світ і яку, зрештою, було від цього світу сховано. 16 листопада - день вшанування геніальної української оперної співачки Солімії Крушельницької.

Картонні герої. "МАТЧ СМЕРТІ": як це було насправді

Футбол. Гра мільйонів. Зосередження пристрастей. Вулкан емоцій. Цілий світ, в якому є місце честі й підступності, величі й бруду, злочинам, корупції, подвигам та самопожертві.

Ми, українці, в цьому не виключення. І у нас футбол є релігією для тисяч і десятків тисяч людей.