Попереду знову 7 листопада. Знову біля пам`ятників Лєніну вожді українських комуністів зберуть бабусь та дідусів аби вчергове розповісти про "світле вчора" та жахливе сьогодення. Знову лунатимуть слова про "геноцид українців", про "клятих бандер", про те, як рідна партія піклувалася про народ.
І лунатимуть з надривом ритричні питання: що дала Незалежність пересічному українцю. З позицій ковбасно-горілчаного
«патріотизму». І хитатимуть сивими головами бабусі із зморщеними, спотвореними важкою працею руками: авжеж, «тоді» жилося краще;
в радянські часи жили ледь не в комунізмі; що як сир в маслі качалися і
«порядок був»…
Апологетам ностальгічного «світлого минулого» присвячується ця стаття.
