Недавно щось привело на горище в
маминій хаті. До рук потрапила «Родная речь» ще радянських часів, почав
гортати…
Один відомий вірш навів на думку,
яка вже не є новою: яким же щільним був пропагандистський тиск на радянську
людину! Тому навіть зараз для декого «Лєнін всєгда живой!», адже важко
позбутися того, що закладено на рівні підсвідомості ще змалечку. Згадалися
слова відомого письменника-історика Віктора Суворова: «Дайте мені пару років,
штат професійних базікал і усі ресурси держави з правом знищувати мільйони
невдоволених, і я вам з плішивого, гаркавого імпотента, збожеволілого на розстрілах
дітей, сотворю генія всіх часів і народів!»
Іноді в минуле треба дивитися з
гумором. З іронією. Навіть – із сарказмом. Спробуємо і ми певний «стьоб» над
прийомами й методами радянської пропаганди, а також якістю замовлених нею
віршиків.
Отже.
