До "професійних українців"

Маю слово до вас, шановні «патріоти», ті, хто зносив вишиванки до дір, хто говорить красиві слова про любов до України з трибуни Верховної Ради і на різноманітних «круглих столах», до тих, кого я називаю «професійними українцями». Ви вже не судіть суворо дурного письменника за жорсткість та надмірну відвертість. Що думав - те й написав.  Спробуйте дочитати це до кінця.

Письмо российскому другу. Не для "ватников"

Итак, дорогой друг, Вы все еще не можете дать определение государству, которое построил в России Путин? Вы все еще, мучимый подсознательным чувством вины и обреченности, не отваживаетесь назвать все своими именами? Вы стараетесь искать фашистов в других странах, в том числе и в Украине, лишь бы заставить молчать совесть? Ну что же, Ваше право… Только вот…

Как донбассовец донбассовцу

Когда начинают рассказывать о том, что Донбасс должен отойти России, меня начинает трясти. Не от страха – от злости. Ибо совершено не понятно настойчивое стремление к самоубийству и в прямом, и переносном смысле этого слова. Вот и решил написать письмо Вам, дорогой мой друг и земляк из Донбасса. Может быть, остановитесь на минуту и задумаетесь...

Донбас - не Вандея, але все ж...

А знаєте хто винен в тому, що зараз відбувається в Донбасі? Не місцевий люмпен, не олігархи-бароні, не чиновники і навіть не Путін. Починайте обзивати мене різними негарними словами.

Ганьба, якої не бачив світ

Це – фантастична зрада! Або фантастична непрофесійність! Або, швидше за все і те, й інше. Будь-який український мужик, що служив в армії навіть рядовим, скаже: такого не може бути в принципі. Ніде. Окрім як в українській армії. Над нами сміється увесь світ.

В день 15 квітня

В день початку контртерористичної операції у Донбасі цікво провести невеличку істоичну ретроспективу. Що цей день значив для Росії? Що в цей день відбувалося в Україні? Двадцять років тому, сто…

Отже, зазирнемо у 15 квітня.

Письмо российскому другу

ПЕРЕПОСТ ПРИВЕТСТВУЕТСЯ.
Специально для братьев-россиян

Дорогой друг! Долго колебался, писать ли эту статью. Не очень люблю лезть в чужие дела и давать советы соседям как надо поступать и тем более критиковать чужой стиль и способ жизни – это не только невежливо, но и контрпродуктивно. И если бы не вмешательство вашей страны в наши внутренние «разборки», я бы, наверное, не сделал этого.