Переяславська рада чи... зрада?

Ця подія, напевне, є найдискусійнішою в історії України і найболючішою точкою у її взаємовідносинах із своїм історичним сусідом – Російською федерацією. Оцінки її коливаються від різко негативних (націоналісти) до беззастережного сприйняття як найважливішого пункту в історії нашого народу (комуністи та російські шовіністи).

В цей день, 358 років тому в м. Переяславі відбулася вікопомна Переяславська рада, з якої почалися трьохсотрічні поневіряння України.

Феномен "червоного бандитизму" як дзеркало українських сучасних реалій.

         Нині лише лінивий не жартує над культурно-освітнім рівнем українського керманича. "Ганна Ахметова" та "видатний український поет Чехов" стали зараз чи нейулюбленішими темами модерних анекдотів, які однаково вживані на кухнях професорів і слюсарів.
Проте, не ПРрезидентиом єдиним живе нинішня влада. Мали б бути серед оічільників і радників люди, які добре обізнані в історії власної країни. Мали б іноді її згадувати. Заради власного самозбереження.
         Нинішня дата в історії України саме така. Зазирнути на 88 років назад корисно не лише професійним історикам, але й очільникам правлячої партії. Бо інакше...

Дишло українського правосуддя, як воно є.

Мабуть, немає людини в Україні, яка хоча б раз не чула старе прислів`я: «Закон – як дишло, куди поверне – туди й вийшло». Існувало воно і за царя, і за совєтів, існує і зараз. Насправді, цей вислів в оригіналі звучить дещо інакше. Та про це – трохи згодом. Зараз же – про наші рідні українські закони і рідну правову систему періоду панування «новітніх українців».

Картонні герої. Життя та смерть Олексія Стаханова.

Ця людина колись була однією з найвідоміших в Радянському Союзі. Портрети її не сходили із сторінок газет і журналів, її бачили на трибуні Мавзолею поряд із Сталіним і Ворошиловим, серед видатних героїв і численних іноземних делегацій. Цій людині заздрили і цю людину ненавиділи. Цю людину любили і цю людину зневажали – ставлення до неї залежало від того, чи її знали такою, якою вона була насправді, а чи лише як картонний силует, що його вирізали в радянському Агітпропі.

Про сарматів, Румунію та шпаргалки для українських школярів.

Нещодавно на блозі Сергія Пантюка в «Українській правді» довелося прочитати досить цікаву статтю «ЗаТабачені Тягниодіяла», в якій проаналізовано шалені вади деяких шкільних підручників з української мови та літератури. Відзначалися їхній вкрай низький рівень та зрусифікованість (для цікавих - http://blogs.pravda.com.ua/authors/pantyuk/4ede96fa2ab16/).

Останнім часом, у світлі бурхливої діяльності «міністерства темряви і мракобісся», як називає Сергій Пантюк відомство Дмитра Табачника, тема освіти взагалі і шкільних підручників зокрема піднімається все частіше. Та на наше переконання – все ж не так часто, якби того хотілося.

Кріпаки.

Хотілося б сьогодні написати про щось інше. Про те, як відсвяткували т.з. "католицьке" Різдво - там є про що писати, і писати - цікаво. Про культурологічні події в Україні. Про наймаштабніші з часів сумнозвісного ГКЧП громадянські акції в Москві та інших російських містах. Про асторономію, врешті-решт.
Але пройти повз цю тему і цю дату - не можна. Бо вони є вирішальними не лише в долях українців та інших народів, що колись мешкали в найбільшій країні світу, але і для цілого світу також. Більше того - ця подія і ця дата є унікальною в історії людства.
Саме в цей день 37 років тому в Радянському союзі було фактично скасовано кріпацтво.

Зроблено в Україні. Хто насправді винайшов рентгенівські промені.

Сьогодні, мабуть, лікарі-рентгенологи всього світу відзначають своє професійне свято. Певне, немало келихів буде піднято і за Вільгельма Рентгена, німецького фізика, іменем якого названо Х-промені, що дали початок цілій галузі медицини, і не тільки. Саме 22 грудня 1895 року Рентген, опромінивши руку своєї дружини, отримав світлину, від якої й прийнято рахувати історію «рентгенівського» випромінювання.

І рідко хто згадає, що справжнім відкривачем Х-променів слід вважати зовсім не пана Рентгена, а знаменитого у свій час і чомусь забутого нині українського вченого.